Людмила Скирда — українська поетеса, перекладачка, літературознавиця та науковець, яка здобула міжнародне визнання за свою творчість та наукову діяльність. Народилася 15 вересня 1945 року в селі Свидівка Черкаської області. Її життєвий шлях почався в Україні, але вже згодом вона стала справжнім громадянином світу, проживаючи і працюючи в різних країнах, зокрема в Японії, Китаї, ОАЕ, Греції та інших.
Людмила Скирда здобула філологічну освіту в Київському університеті, а потім почала працювати як викладач та науковець. Вона стала кандидатом філологічних наук, обіймала посаду доцента кафедри української літератури та компаративістики в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького, а також виконувала обов'язки заступника директора навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій з виховної роботи.
Літературна діяльність Людмили Скирди почалася ще в молодому віці, коли її вірші почали публікуватися в газетах і журналах. Перші її книги віршів були видані в Україні, а пізніше твори з'явилися на різних мовах світу. Її поезія вражала своєю глибиною, емоційною насиченістю та поєднанням різних культурних впливів — від європейських до східних традицій.
Скирда також є автором численних монографій, наукових праць та перекладів. Її твори перекладено на англійську, японську, корейську, китайську, італійську, арабську, грецьку, узбецьку, іспанську, французьку та німецьку мови. Вона була першою українською письменницею, твори якої були перекладені і опубліковані в Японії, Китаї, КНДР, ОАЕ та багатьох інших країнах.
Однією з найбільших її заслуг є те, що вона змогла поєднати традиції української поезії з елементами світової культури, створюючи унікальне явище в літературі. Людмила Скирда стала важливою фігурою у розвитку не тільки української, але й світової літератури, завдяки чому її ім'я стало відомим далеко за межами України.
Завдяки її безмежній праці та самовідданості, вона залишила значний слід у літературі та культурі, а її книги залишаються важливими для нових поколінь. Скірда не лише писала для дорослих, а й була автором творів для дітей, які вивчаються в шкільних програмах. Її творчість завжди буде живою і актуальною, впливаючи на людей і відкриваючи перед ними красу та глибину української культури.
Її поетичний доробок включає в себе такі збірки, як "Сад любові і сонця" (2004), "Чарівна мушля" (2004), "Дзуйхітцу від сакури" (2005), а також численні твори для дітей, зокрема "Сонячне перевесло" і "Під крилом літа". Людмила Скирда також є автором значної кількості статей та монографій, серед яких "Стою на своїй землі. Борис Олійник. Лірична та епічна творчість" (2016) і "Поетична карма Людмили Скирди" (2016).
Поезія Людмили Скирди — це мікс емоцій, народних традицій, мудрості, що переплітаються з інтернаціональними мотивами. Вона навчає нас слухати природу, бачити світ через призму літератури, ставити питання і шукати відповіді на них через слова, що залишають слід у серці.