Скрипник Леонід Гаврилович (псевдонім Левон Лайн) — український письменник, критик, публіцист, теоретик мистецтва і інженер, що народився 1893 року. Його життя було сповнене різноманітних професійних досягнень, а творчість залишила значний слід в українській літературі.
Леонід Гаврилович закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер, але його шлях до літератури був неочікуваним. Під час Першої світової війни він був мобілізований і працював над будівництвом Мурманської залізниці. Проте ще до війни Скрипник став одним з перших, хто працював у галузі аеродинаміки під керівництвом відомого професора М. Жуковського, здійснюючи перші експерименти з повітряними польотами. Одна з таких спроб закінчилася падінням з аероплана, і лише випадковість урятувала йому життя.
Після революції і у період НЕПу Скрипник залишив свою інженерну діяльність і повністю присвятив себе культурній праці. Його дослідження і публікації у галузі мистецтва мали значний вплив на українську культурну думку того часу. Скрипник опублікував дві важливі книги: "Порадник фотографа" (1927) та "Нариси з теорії мистецтва кіно" (1928), які стали першими виданнями на ці теми українською мовою. Його роботи допомогли сформувати основи теорії мистецтва в Україні.
Писав Скрипник і для різних періодичних видань. Він був заступником редактора журналу "Всесвіт" і активно публікувався в "Культурі і побуті" та "Червоному шляху". Але найбільше Скрипник запам'ятався своєю співпрацею з журналом "Нова генерація". Під псевдонімом Левон Лайн він опублікував там перші фрагменти свого роману "Інтеліґент", а також кілька оповідань і статей. Одним з найважливіших його творів була праця "Мистецтво і соціальна культура", що зачіпала основи взаємозв'язку мистецтва і суспільства.
Незавершеним залишився ще один важливий роман Скрипника — "Епізоди з життя чудної людини", уривки з якого були опубліковані в журналі "Червоний шлях". Це свідчить про глибину його роздумів щодо індивідуальних життєвих траєкторій і ролі людини в суспільстві.
У 1929 році, на жаль, життя Леоніда Скрипника обірвалося в 36 років. Він помер від туберкульозу горла і легенів у Харківському Туберкульозному Інституті, залишивши по собі значну культурну спадщину, яка вплинула на українську літературу і мистецтво.
Творчість Скрипника була відзначена своєю глибиною і широтою інтелектуального підходу до соціальних і культурних проблем, що відображає етапи розвитку українського суспільства в період великих змін. Його внесок у літературу і теорію мистецтва, а також його сміливість у поглядах залишаються важливими навіть у сучасному контексті.