Семен Дмитрович Скляренко народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівка, що на Черкащині, в родині сільських вчителів. Це село стало початком його довгого життєвого шляху, в якому він поєднав працьовитість, освіту та творчість. Від самого дитинства Семен почав виявляти свою захопленість літературою, багато читав, а згодом і сам почав писати. Перший вірш був надрукований у місцевій газеті "Голос труда" в 1919 році, коли йому було лише 18 років.
Семена вплинуло його сімейне оточення. Його дід, теж Семен, був нащадком козаків з Прохорівської сотні, що ще раз підкреслювало зв’язок сім’ї зі славною історією. Дід пережив трагічну смерть під час кулачних боїв, а його син Дмитро, батько Семена, працював на річковому пароплаві.
Молодість Семена була насичена важкою працею та прагненням до знань. Після закінчення школи він здобув робітничу спеціальність у Кривому Розі, після чого служив в армії. Повернувшись до рідного села, Семен почав активно займатися просвітницькою діяльністю, організувавши драмгурток, а також працюючи бібліотекарем і вчителем.
Незважаючи на початкові труднощі, йому вдалося виявити себе в літературі. В перші роки радянської влади він активно публікував свої твори в періодичних виданнях, таких як газети "Більшовик", "Селянська газета" та "Вир революції". Крім того, він працював на редакційних посадах, зокрема відповідальним секретарем газети "Радянська думка" в Черкасах.
Творчість Семена Скляренка була відзначена глибоким зв’язком з історією рідного краю. Він писав про події, що стали частиною історії його села та Канівщини, зокрема про життя на Дніпрі, що стало важливим елементом його творчості. Вершиною його творчих досягнень стали історичні романи про Київську Русь, зокрема "Святослав" та "Володимир". Хоча йому не вдалося завершити трилогію, частина третьої книги "Ярослав" залишила значний слід у літературі того часу.
У роки Другої світової війни він працював військовим кореспондентом, активно висвітлюючи події на фронті. За свої заслуги був нагороджений орденами та медалями. Після війни продовжив свою письменницьку діяльність і став одним з найвідоміших літераторів України. Ім'я Семена Скляренка стало відомим не тільки в Україні — на його честь були названі вулиці в Києві та Прохорівці, а також гімназія у Золотонші. Крім того, теплохід, що носив його ім’я, багато років курсував по Дніпру.
Це не просто був письменник, а й людина, яка свідомо віддавала свої сили на відродження культури, описуючи історію рідної землі через поетичні рядки та прозу. Його літературна спадщина залишила глибокий слід у серцях читачів і назавжди увійшла в літературний канон України.