Шевченко Тамара Володимирівна
Тамара Володимирівна Шевченко народилася 14 березня 1969 року в селі Суворівка Новоодеського району Миколаївської області. Це стало початком її життєвого шляху, що пов'язаний із освітою, роботою та саморозвитком у різних країнах і культурних середовищах.
У 1992 році вона завершила навчання в Миколаївському державному педагогічному інституті, здобувши спеціальність "українська мова та література". Це навчання стало важливим етапом, оскільки дало їй не тільки теоретичні знання, а й глибоке розуміння культури і мови рідного народу.
Перші роки її професійної діяльності були пов'язані з педагогічною роботою. Чотири роки вона працювала вчителькою народознавства та української мови в селі Явкине Баштанського району. Це місце залишилося для неї дуже дорогим, адже саме там народився її син, і саме там вона знайшла багато друзів і здобула цінний досвід. Вона згадує ті роки з теплом, адже мала можливість передавати знання молодому поколінню, знайомити дітей з багатою українською культурою, мовою та традиціями.
Після цього Тамара Володимирівна повернулася до рідного села Суворівка, де продовжила свою педагогічну діяльність, працюючи завучем з навчально-виховної роботи та вчителькою російської мови. Вона завжди з любов'ю ставилася до своєї професії і була захоплена можливістю впливати на розвиток дітей, ділитися з ними знаннями та досвідом.
Несподівано доля закинула її до Італії в 2002 році. Це стало значним кроком у житті. Син Тамари Володимирівни почав ходити до школи в Італії, заводив нових друзів, а сама Тамара знову почала вчитися. Вона пройшла курси і навіть навчалася на вечірньому відділенні одного з італійських учбових закладів. Своєю головною метою вона поставила освоєння італійської мови, що для неї стало важливим кроком у досягненні нових вершин. "Хочу багато встигнути та досягти, а для цього потрібно краще знати італійську мову", – каже вона.
У новій країні Тамара Володимирівна знайшла для себе нову професію. Вона почала працювати Міжкультурним Посередником, допомагаючи дітям українців, які приїхали до Італії і не знали мови, а також хворим іноземцям, котрі не могли звернутися до лікарів через мовні бар'єри. Вона вважає, що одна з важливих частин її роботи — це також організація свят, присвячених Україні, вечорів і зустрічей, які допомагають зберігати українську культуру серед місцевої громади.
Тамара Володимирівна вже давно стала не лише професіоналом у своїй сфері, а й важливою частиною культурного мосту між Україною та Італією, вносячи свій вклад у розвиток міжкультурного діалогу та підтримку співвітчизників, що живуть далеко від дому.