Шаповал Микита Юхимович: Життєвий шлях борця за незалежність України
Микита Юхимович Шаповал народився 8 червня 1882 року в селі Сріблянка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (тепер Артемівський район Донецької області) в сім'ї відставного унтер-офіцера Юхима Олексійовича і Наталії Яківни Шаповал. Його родина належала до селян, і батьки пережили тяжкі часи після скасування кріпацтва. Батько Микити, Юхим, був унтер-офіцером, який у молодості служив в російській армії і здобув певну освіту, що стало важливим фактором у його подальшій кар'єрі. Мати Наталія була з родини, яка пережила важкий період кріпацтва і підтримувала свою родину через сільське господарство.
У ранньому дитинстві Микита переїхав з родиною в різні села, шукаючи кращі умови для життя. Його навчання почалося в місцевій школі, хоча спершу Микита не знаходив спільної мови з навчальними методами, що було характерним для багатьох селянських дітей того часу. Тим не менше, його прагнення до знань дозволило йому освоїти грамоту, і вже в підлітковому віці він захопився читанням літератури, особливо творів Тараса Шевченка. Микита мріяв про освіту, і з часом його здобутки стали помітними, а його літературні ідеї почали формуватися під впливом революційних ідей.
Після закінчення школи Микита працював у шахтах, де здобув життєвий досвід, що став основою для його подальших переконань. Він працював у різних місцях, а також вступив до навчальних закладів, де вивчав лісову справу. У 1907 році він одружився з Ольгою Філаретівною Павловською, що стало важливим етапом у його житті. Разом вони створювали родину, переживаючи труднощі того часу, але також підтримуючи один одного в прагненні до кращого майбутнього для України.
Під час служби в армії та перебування на фронті Микита активно браав участь у революційній діяльності, був причетний до створення української армії та боротьби за незалежність України. Як учасник революції, він неодноразово потрапляв під обшуки та арешти, але його рішучість і відданість справі не зламали його.
У 1929 році Микита, разом з іншими емігрантами, переїхав до Франції, де активно брав участь у діяльності українських емігрантських осередків. Він очолив Українську громаду, створив українське видавництво "Чорномор", яке активно підтримувало українську культуру та національні інтереси. Видавництво друкувало журнали та інші видання, що висвітлювали важливі питання української нації.
Однак, на жаль, Франція в часи німецької окупації переживала численні труднощі, і українці також стали об'єктами жорстоких репресій. Микита Шаповал відмовився очолити військовий підрозділ, за що був ув'язнений у концтаборі, але пережив це і продовжив свою діяльність після того, як німці залишили Францію.
В останні роки життя Микита Шаповал став ще більш відомим завдяки його роботі з організації українських емігрантських осередків та збереження архіву, в якому знаходились важливі матеріали про боротьбу за незалежність України. Після його смерті, Ольга Філаретівна, його дружина, доклала значних зусиль, щоб зберегти і впорядкувати цей архів, що став важливим джерелом інформації для дослідників історії українського визвольного руху.
Микита Шаповал залишив величезну спадщину у вигляді своїх ідей, діяльності та досягнень, що стало основою для розбудови української нації. Його життя стало яскравим прикладом патріотизму, відданості та боротьби за свободу і незалежність України, і його внесок не можна переоцінити.