Любов Андріївна Сердунич народилася 28 січня 1959 року в селі Теліжинці на Старосинявщині (Хмельниччина). Її життєвий шлях тісно пов'язаний з рідною землею, культурою та освітою. Після закінчення Кам'янець-Подільського педагогічного інституту, де вона здобула філологічну освіту, Любов Андріївна розпочала свою професійну кар'єру вчителькою української мови та літератури. Її праця не обмежувалась лише навчанням молодого покоління, вона також активно писала для районних видань, працюючи кореспондентом у газеті "Колос". Згодом була редактором обласної газети "Крок" та кореспондентом "Подільських вістей". Зараз працює кореспондентом Хмельницького обласного радіомовлення, продовжуючи свою діяльність на благо української культури та освіти.
Любов Сердунич — це не тільки талановита письменниця та журналістка, але й активна громадська діячка. Вона є головою районного відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів та районної організації "Просвіта" імені Т. Шевченка. Її діяльність на культурній ниві не обмежується тільки її власними творчими досягненнями. Вона була депутатом селищної та районної рад, а також фундатором і головою літературного об’єднання "Джерелинка" та дитячої літературної студії "Муза Надіквиння". Завдяки її зусиллям були створені важливі культурні осередки, що сприяли розвитку літератури та мистецтва в її рідному районі.
Сердунич є членом низки важливих організацій: Національної спілки письменників України (НСПУ), Асоціації діячів української культури (АДГУ), Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Вона також активно займається популяризацією української культури та мови, намагаючись підкреслити важливість єдиної державної мови для збереження національної ідентичності. Її творчість та активність сприяють утвердженню української мови як культурного і державного спадку.
Любов Андріївна є автором понад 200 публікацій, серед яких історичні дослідження, краєзнавчі та публіцистичні матеріали, статті, а також вірші, багато з яких стали піснями. Вона є автором 13 збірок поезій, серед яких: "Перша крапелька", "Джерелинка", "Квіти грудня", "Городище над Іквою", "На човнику долоньки", "Загублений перстень", "Барва смерті – 33-ій", "Душа не терпить порожнечі", "ОдКРОВеннЯ", "Краплини сонця на долоньці", "Вустами правди і болю", "Із народної криниці", "Дві барви". Крім того, вона працювала редактором і співредактором багатьох колективних альманахів та публікувала свої твори в таких виданнях, як "Українська культура", "Дивослово", "Радосинь", "Педагогічний вісник", "Заповіт батьків".
Її творчість не обмежується тільки поезією. Любов Сердунич активно займається перекладацькою діяльністю, зокрема перекладає українською твори відомих авторів, таких як Ганна Ахматова, а також інших авторів російськомовної літератури, тим самим сприяючи збереженню та популяризації класичної літератури в українському перекладі.
За свою віддану працю в галузі літератури та культури вона була відзначена низкою нагород. Зокрема, Любов Андріївна стала лауреатом Хмельницької обласної літературної премії імені М.Годованця та отримала орден "За заслуги" ІІІ ступеня. Її внесок у розвиток української літератури та культури в цілому не можна переоцінити.
Любов Сердунич — це приклад безкорисливого служіння рідному народу, глибокої відданості українській культурі, яка живе через її творчість та громадську діяльність.