Олег Геннадійович Сенцов — український кінорежисер, сценарист, письменник і громадський активіст, чия творча діяльність і життєвий шлях стали символами боротьби за свободу і незалежність. Він є генеральним директором кінокомпанії «Край Кінема», лауреатом престижних нагород, серед яких Премія Сахарова за свободу думки Європейського парламенту (2018) та Національна премія України імені Тараса Шевченка (2016).
Олег Сенцов народився 13 липня 1976 року в Сімферополі, місті, яке, на жаль, стало центром подій, які надовго змінили його життя та творчість. Освітній шлях Сенцова розпочався в Київському національному економічному університеті, де він здобув основну освіту. Однак справжній інтерес до кінематографа привів його до Москви, де він пройшов курси кінематографії. Саме ці знання стали основою для його подальшої кар'єри.
Перша спроба Сенцова в кінематографії була пов'язана з короткометражними фільмами, які вразили глядачів своєю глибиною і соціальною значущістю. Перший повнометражний фільм «Гамер», знятий у 2012 році, привернув увагу міжнародної кінематографічної спільноти і був представлений на Міжнародному кінофестивалі в Роттердамі. Це стало початком його успішної кар'єри в кінематографії. Проте, події, що сталися в Україні після початку протестного руху, змусили його відкласти роботу над наступним великим проектом «Носоріг». Справжнім поворотним моментом для Сенцова стало початок Євромайдану, до якого він приєднався як активіст, а згодом став одним з його учасників.
Після анексії Криму Олег Сенцов намагався організувати проукраїнські мітинги на півострові, активно виступаючи за незалежність і свободу України. Проте 10 травня 2014 року його затримали російські силовики в Криму. Олега звинуватили у тероризмі, і в серпні 2015 року він був засуджений до 20 років ув’язнення. Це стало початком його нелегкого етапу життя, під час якого Сенцов організував кілька голодувань на знак протесту проти свого незаконного ув'язнення. Він довгий час залишався в умовах жорстоких випробувань, але незламний дух Олега не дозволяв йому зламатися. У 2019 році, після кількох років у російській в'язниці, Сенцов повернувся до України в межах обміну полоненими.
Його творчість допомагає зрозуміти не тільки його як кіномитця, а й як людину, чия життєва позиція і світогляд змінювалися під впливом великих і малих подій. Автобіографічні збірки оповідань «Жизня» та «Маркетер» розповідають про його студентські роки, важливі внутрішні пошуки та моменти змін у житті. Написаний у період ув'язнення апокаліптичний роман «Другу також варто придбати» є ще одним важливим свідченням його непохитного духу та прагнення до глибшого осмислення сучасного світу.
З початком повномасштабної війни в Україні Олег Сенцов не залишився осторонь. В кінці лютого 2022 року він вступив до складу сил територіальної оборони, взявши участь у бої за Київ. У вересні 2023 року, під час бойових дій на Запорізькому напрямку, він отримав легку контузію, однак продовжив свою службу. На грудень 2023 року Олег Сенцов займав посаду молодшого лейтенанта Збройних сил України, був командиром штурмової роти 47-ї окремої механізованої бригади.
Життя та діяльність Олега Сенцова є справжнім прикладом мужності, відданості своїй країні та боротьбі за свободу. Він не лише продовжує творити, але й активно бере участь у захисті своєї батьківщини, ставши символом незламного духу і героїзму.