Повх Лідія Петрівна
Лідія Петрівна Повх (у дівоцтві — Ходанич) народилася 25 квітня 1961 року в мальовничому закарпатському селі Кушниця, що на Іршавщині. З дитинства відзначалася наполегливістю, допитливістю й любов’ю до слова. Закінчила середню школу із золотою медаллю, що стало першим визнанням її старанності та прагнення до знань. Вищу освіту здобула на філологічному факультеті Ужгородського державного університету, обравши шлях, який поєднав її любов до мови з покликанням учителя.
Після завершення навчання Лідія Петрівна багато років присвятила викладацькій діяльності — працювала вчителем української мови та літератури в загальноосвітніх школах, навчаючи дітей не лише грамоти, а й прищеплюючи їм любов до рідного слова. З 2004 року вона займає посаду доцента в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти, де очолює кафедру педагогіки та психології. У її науковому доробку — понад сотня публікацій, присвячених педагогічній майстерності, методиці викладання суспільних дисциплін, розвитку особистості в умовах сучасної школи.
Однак ім’я Лідії Повх відоме не лише у педагогічних колах. Вона — відома українська поетеса, член Національної спілки письменників України. У творчому доробку авторки — чимало віршів, які полюбилися читачам різного віку. Її поезія неодноразово була відзначена престижними літературними нагородами, серед яких три Премії імені Федора Потушняка та Всеукраїнська премія імені Зореслава.
Поетичний талант Лідії Петрівни проявився дуже рано — перші вірші вона написала ще в другому класі. Ця рання пристрасть до римованого слова переросла у справжнє покликання. Її дитячі вірші увійшли до багатьох поетичних збірок, серед яких: «Йшла ворона по перону», «Політ на кулі», «Школярі-школярики», «Біла хата на горбку», «Канікули», «Саламандра йде у мандри», «Як цуценя сніжинки ловило». Ці книжки не лише прикрашають бібліотеки українських шкіл і родин, а й щиро захоплюють дітей, захоплюючи їх у світ вигадки, мрій і гри.
У її поезії — світлість і теплота дитячого сприйняття світу. Вірші Повх — це завжди яскраві образи, дотепні сюжети, жива мова, у якій вміло поєднуються педагогічна чуйність та літературна вишуканість. Її твори допомагають маленьким читачам відчути красу природи, цінність дружби, радість навчання та перші відкриття. Водночас дорослі, читаючи ці рядки, мимоволі поринають у власні спогади про школу, дитинство, перші радощі й мрії.
Лідія Повх — не просто педагог і письменниця, вона творить живий міст між поколіннями, повертаючи дорослим забуте відчуття легкості та щирої дитячої віри, а дітям — показуючи, що поезія може бути веселою, кумедною, захопливою й дуже близькою. Її творчість — це глибока любов до дитини, до мови, до життя. І саме цим вона заслуговує на вдячну пам'ять і щиру читацьку любов.