Плачинда Сергій Петрович
СЕРГІЙ ПЛАЧИНДА
Сергій Петрович Плачинда народився 18 червня 1928 року на хуторі Шевченко, що на Кіровоградщині, в родині звичайного селянина. Його дитинство, як і в багатьох ровесників того часу, минуло у праці, непростих умовах та поступовому дорослішанні, що тісно пов’язане з землею, родиною і першим усвідомленням цінності слова.
Після закінчення початкової школи Сергій Плачинда почав працювати токарем у механічних майстернях місцевого радгоспу — тоді це була одна з небагатьох можливостей заробити на життя. Однак він не полишав мрії про освіту: паралельно з роботою навчався у середній школі, а згодом почав робити перші кроки в журналістиці — влаштувався співробітником районної газети у Кіровограді. Саме журналістика стала для нього тим середовищем, де він навчився уважно слухати, бачити суть подій і передавати її живим, образним словом.
У 1953 році Сергій Плачинда успішно закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Його захоплення літературою, глибокий інтерес до українського слова та культури привели його до аспірантури при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Після завершення навчання він залишився в інституті як науковий співробітник, займаючись дослідженням структури літературних творів і формуванням художнього характеру в українській прозі.
Перші публікації Плачинди з’явилися ще у 1947 році. Він активно співпрацював із провідними республіканськими виданнями — газетами й журналами, друкуючи нариси, художні есе, оповідання. Його тексти вирізнялися тонким спостереженням, емоційністю й простотою викладу, яка відкривала глибину почуттів і думок.
У 1959 році побачила світ його перша збірка оповідань і нарисів «Кам’яна веселка», яка закріпила за ним репутацію талановитого прозаїка. У тому ж році з’явилась і повість «Таня Соломаха» — лірична й водночас соціально загострена розповідь про життя дівчини в умовах повоєнної України, яка намагалася знайти свій шлях у новій реальності.
Окрім художньої прози, Плачинда активно займався літературною критикою. Його праця «Композиція і характери в новелах Яновського» свідчить про глибоке знання творчості класика української літератури та вміння тонко аналізувати художню структуру твору. Ще однією знаковою роботою стала книжка-нарис «Брати Місяця», де Плачинда поєднує спостереження над культурним розвитком з авторськими роздумами про національну ідентичність і духовні витоки українського народу.
Сергій Плачинда залишив по собі слід не лише як письменник, а й як людина, яка вміла бачити в буденному — високе, у звичайному — важливе. Його життя і творчість — це приклад невтомної праці, любові до слова і щирого прагнення служити рідній культурі.