Валер’ян Підмогильний — один із найвизначніших українських письменників доби «Розстріляного відродження», чия творчість залишила глибокий слід в історії української літератури. Його життя, сповнене пошуків, інтелектуальних злетів і трагічних випробувань, відображає драматичну долю української інтелігенції першої половини XX століття.
Біографія Валер’яна Підмогильного
Ранні роки та освіта
Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі на Катеринославщині (нині — Дніпропетровська область) у селянській родині. Батько, Петро Підмогильний, працював завідувачем маєтку місцевого поміщика, але рано помер. Мати, селянка без освіти, працювала в економії графа Воронцова-Дашкова і вирізнялася природною інтелігентністю.
Початкову освіту Валер’ян здобув у церковно-приходській школі, а з 1910 по 1918 рік навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з відзнакою. Після цього вступив до Катеринославського університету на математичний та юридичний факультети, але через матеріальні труднощі змушений був залишити навчання.
Початок літературної діяльності
Ще під час навчання в училищі Підмогильний почав писати вірші та оповідання. У 1917 році створив оповідання «Важке питання», а в 1919 році в катеринославському журналі «Січ» були опубліковані його твори «Гайдамаки» та «Ваня». У 1920 році вийшла перша збірка оповідань «Твори. Том 1», до якої увійшли дев’ять оповідань, написаних у 1917–1919 роках.
Переїзд до Києва та активна літературна діяльність
У 1921 році Підмогильний переїхав до Києва, де працював бібліографом у Книжковій палаті. Того ж року одружився з Катериною Червінською, донькою священика з Ворзеля. У Києві він активно долучився до літературного життя, ставши членом Асоціації письменників (Аспис), яка згодом трансформувалася в організацію «Ланка», а потім — у «Марс» (Майстерня революційного слова) .
У цей період Підмогильний працював редактором у видавництві «Книгоспілка» та журналі «Життя й революція». Він також активно займався перекладацькою діяльністю, перекладаючи твори французьких класиків, таких як Вольтер, Бальзак, Анатоль Франс, Дідро, Мопассан та Стендаль
Основні літературні твори
Серед найвідоміших творів Підмогильного — роман «Місто» (1928), який вважається першим урбаністичним романом в українській літературі. У цьому творі автор досліджує психологію людини в умовах великого міста, порушує філософські питання буття та аналізує конфлікти між різними світоглядами.
Інші значущі твори письменника включають повість «Третя революція» (1924), оповідання «Собака», «В епідемічному бараці», «Історія пані Ївги», а також роман «Невеличка драма» (1930). У своїх творах Підмогильний приділяв велику увагу внутрішньому світу людини, її моральним виборам та психологічним переживанням.
Репресії та трагічна загибель
У 1930-х роках, в умовах посилення сталінських репресій, Підмогильний зазнав переслідувань. Його твори перестали друкувати, а самого письменника усунули з редакції журналу «Життя й революція». 8 грудня 1934 року його заарештували за звинуваченням у приналежності до терористичної організації. Після тривалих допитів і тортур Підмогильного засудили до 10 років ув’язнення в таборах, а 3 листопада 1937 року розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії .
Лише після смерті Сталіна, у 1956 році, Валер’яна Підмогильного було реабілітовано.
Спадщина та значення
Творчість Валер’яна Підмогильного є важливою складовою української літератури XX століття. Його глибокий психологізм, філософська глибина та новаторський підхід до тематики міста і людини зробили його твори актуальними і сьогодні. Підмогильний вважається одним із найвизначніших представників «Розстріляного відродження» — покоління українських митців, знищених сталінським режимом.
Його романи та оповідання перекладено багатьма мовами, а творчість досліджується літературознавцями в Україні та за її межами. Підмогильний залишив по собі не лише багату літературну спадщину, а й приклад мужності та відданості мистецтву в найскладніші часи.
Рекомендовані твори для ознайомлення
«Місто» (1928) — роман про психологічну трансформацію молодої людини в умовах великого міста.
«Третя революція» (1924) — повість про соціальні зміни та їх вплив на особистість.
«Невеличка драма» (1930) — роман, що досліджує складні людські стосунки та моральні дилеми.
«Проблема хліба» (1927) — збірка оповідань про боротьбу людини за виживання в умовах голоду та соціальних потрясінь.
Творчість Валер’яна Підмогильного залишається актуальною і сьогодні, надихаючи нові покоління читачів на роздуми про сутність людини, її місце в суспільстві та роль мистецтва в житті.