Богдан Петрович Певний
(4 червня 1931, Луцьк — 7 вересня 2003, Нью-Йорк)
Богдан Певний — український художник, письменник, журналіст, мистецтвознавець і громадський діяч, діяльність якого охоплювала кілька країн і десятиліть. Його життєпис — це історія покоління українців, які зазнали еміграції, війни, втрат і водночас залишили глибокий слід у національній культурі.
Народився в Луцьку в інтелігентній родині. Його батько, Петро Герасимович Певний, був активним громадським діячем, головою Волинського українського об’єднання, журналістом, послом до Польського сейму, а також очолював низку культурно-просвітницьких товариств на Волині. Мати — Зінаїда Никифорівна Миць — померла, коли Богдану було лише вісім років. Після цього хлопця виховували дідусь і бабуся по матері. Дядько Юрій Миць, художник, став першим наставником Богдана в малюванні.
У роки Другої світової війни родина Певного зазнала тяжких ударів. Батько Богдана був арештований ґестапо, а дядько Микола Певний, засновник Волинського українського театру, був розстріляний радянською владою у Биківні. Його дружину, актрису Ніну Машкевич, заслали до Сибіру, де вона померла.
У 1942 році Богдан із допомогою Владики Мстислава Скрипника переїздить до Варшави. Після арешту батька в 1943 році хлопця прихистили представники української еміграції — зокрема владика Полікарп і хресний батько Іван Власовський. Разом з ними Богдан потрапляє до Німеччини, де проходить навчання в українських таборових гімназіях в Ульмі та Діллінгені. У цей період активно долучається до діяльності "Пласту", бере участь у таборах, мандрівках і з’їздах.
1951 року разом із батьком емігрує до США й оселяється у Нью-Йорку. Там він здобуває мистецьку освіту у престижних навчальних закладах — School of Visual Arts, Art Students League, National Academy of Design, а також навчається в Колумбійському і Нью-Йоркському університетах. У 1955 році стає першим головою Товариства молодих образотворчих митців Нью-Йорка, а згодом — заступником голови Об'єднання митців-українців в Америці.
Його творча діяльність охоплювала живопис, графіку, екслібриси, оформлення книжок і журнальних видань. Писав есеї, мистецтвознавчі розвідки, критичні статті. Автор монографії про художника Миколу Неділка, а також упорядник збірки екслібрисів митців-шістдесятників. Його тексти були завжди виважені, багаті на культурні алюзії та емоційну глибину.
У 1959 році він також розпочинає студії журналістики в Німеччині, у Мюнхенському університеті Людвіга Максиміліана. Одружився з Христиною Дмитрівною Квасницею, з якою познайомився ще в еміграційному пластовому таборі у 1948 році.
Як дійсний член Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку, Богдан Певний активно сприяв поширенню знань про українське мистецтво за кордоном. У 1988 році організував у Нью-Йорку велику виставку "Сучасне мистецтво України", завдяки якій українські художники отримали можливість показати свої роботи світові. У 1991 році став членом Національної спілки художників України.
1992 року вперше після еміграції відвідав рідний Луцьк. Цей візит став особистою духовною подією та закріпив його зв'язок із Батьківщиною. Його життя завершилося 7 вересня 2003 року в Нью-Йорку. Похований у цьому ж місті.
У 2013 році Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки отримав від родини митця 22 експонати, серед яких — унікальні речі, що зберігають пам’ять про його творчість і шлях.