Сергій Дмитрович Пантюк
Сергій Пантюк — багатогранна постать в українському літературному просторі: поет, прозаїк, перекладач, журналіст, редактор, громадський діяч, видавець. Його життєвий і творчий шлях охоплює багато регіонів, професій і творчих іпостасей, але головною з них залишається служіння слову.
Народився 10 лютого 1966 року в селі Сокілець Дунаєвецького району Хмельницької області. Навчався в Кам'янці-Подільському, спершу у середній школі № 2, а згодом перейшов до школи № 15, яку закінчив 1983 року. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, що нині є Кам’янець-Подільським національним університетом.
Служив у радянській армії на території Азербайджану. Після демобілізації працював на заводі, а згодом викладав у сільській школі в селі Підпилип’я — вчив дітей української мови, німецької, малювання та фізичної культури. З часом розпочав журналістську діяльність: працював у різних редакціях, пройшовши шлях від коректора до головного редактора. Мешкав і працював у Чернівцях, Хмельницькому, а також майже три роки перебував на Півночі Росії. Від 2004 року живе та працює в Києві.
Сергій Пантюк — член Національної спілки журналістів України з 1993 року, член Національної спілки письменників України з 1997 року, а у 2011–2014 роках був її секретарем. Його внесок у розвиток української літератури — багатогранний і масштабний.
У творчому доробку письменника — численні поетичні збірки, романи, новели, книжки для дітей. Його поезія — це поєднання пристрасті, інтелекту, гри, містики та іронії, часто з філософським підтекстом. Він не боїться гострих тем, сміливо говорить про особисте, соціальне, історичне.
Серед його поетичних книжок:
"Таїнство причастя" (1994)
"Тінь Аріяни" (1994)
"Храм характерників" (1996)
"Володар вогню" (2000)
"Цілунок блискавки" (2002)
"Босяцький калфа" (2003)
"Босяцький калфа. Вибрані поезії" (2005)
"Смак Бога" (2009)
"Неслухняники. Вірші для дітей" (2010)
"Соло для дримби" (2012)
"Мовизна" (2014)
"Оченята кольору антрациту" (2015)
"Поранений херувим" (2015)
"Дев’яностіада. Поема-есей про поетів і поеток" (2016)
"Так мовчав Заратустра. Вибрані поезії" (2017)
"Про100 вірші. Емоції, стани" (2018)
"Абетка грибничка" (2019)
"Емоджинаріум, або Подорож у світ почуттів" (2020)
Його проза не менш різнопланова, включає як твори для дорослих, так і для дітей:
Роман "Сім днів і вузол смерті" (2007)
Збірка новел "Як зав’язати з бухлом і курінням" (2009)
Роман "Війна і ми" (2012) — відзначений дипломом конкурсу "Коронація слова" в номінації "Вибір видавців"
Науково-фантастична повість для дітей "Вінчі й Едісон" (2015)
Повість для дітей "Тимко і ґелґотунчик Шкода" (2016)
Повість для підлітків "Швидше не буває" (2020)
Збірка новел "Книжка в дорогу" (2021)
Пантюк — автор, який уміє писати просто про складне, легко — про важливе, глибоко — про повсякденне. Його стиль вирізняється енергетикою і смисловою багатошаровістю. Він постійно експериментує, не замикається в одному жанрі, відкритий до нових форм і тем. Його тексти — це не лише мистецтво, а й форма діалогу з сучасністю.
Залишаючись вірним українському слову, Сергій Пантюк продовжує активну літературну й громадську діяльність, підтримуючи молодих авторів, організовуючи культурні події, беручи участь у видавничих ініціативах. Його творчість — живий пульс української літератури нового часу.




