Неда Неждана — драматургиня нової хвилі, мисляча діячка українського театру
Неда Неждана (справжнє ім’я — Надія Леонідівна Мірошниченко) народилася 8 червня 1971 року в індустріальному Краматорську на Донеччині — місті, що дало Україні чимало постатей, здатних змінювати уявлення про культуру й слово. У творчості Нежданої особливо відчутна тяглість між традицією й сучасністю, гострою соціальністю й філософською глибиною.
Ще змалку вона демонструвала багатогранні мистецькі інтереси, що згодом втілилися у послідовне професійне зростання. Спершу закінчила Київську художню школу, де сформувала візуальне мислення й образну чутливість, а згодом — Київський лінгвістичний університет, отримавши диплом із відзнакою за спеціальністю "французька філологія". Водночас навчалась у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», де здобула ще одну вищу освіту — з культурології. Паралельно брала участь у роботі Центру сучасної експериментальної драматургії під керівництвом Анатолія Дяченка — структури, яка мала вирішальний вплив на формування її драматургічного голосу.
Журналістський досвід Неди Нежданої розпочався з роботи в агентстві УНІАН, а згодом продовжився у журналі «Кіно-Театр», де вона завідувала театральним відділом. Її статті друкувалися у таких виданнях, як «Дзеркало тижня», «Урядовий кур’єр», «ПІК», «Літературна Україна», «Хрещатик». Її текст ніколи не був лише текстом — це був аналітичний простір, де театр відчувався живим, багатовимірним і пульсуючим.
У творчому доробку — сценарії для радіо та телебачення, зокрема радіосеріал «Життя відстанню в 10 хвилин» (Освітній Центр Реформ) і сценарна редакція серіалу «Любов — це…» (Західно-Європейський інститут). Неда Неждана стала також однією із засновниць театрального порталу «Віртеп», де курувала розділ драматургії — унікальний віртуальний архів новітнього українського театру.
З 2001 року вона приєдналася до команди Центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, де працює як наукова співробітниця й кураторка драматургічних проєктів. Її кандидатська дисертація «Структуротвірна роль міфу у сучасній українській драмі» стала вагомим внеском у теоретичне осмислення української сцени як простору оновлення наративів. У рамках академічної та мистецької діяльності вона взяла участь у численних конференціях і семінарах, опублікувала понад 20 наукових праць та понад 70 публіцистичних і критичних статей як в Україні, так і за її межами — у Польщі, Франції, Німеччині, Великій Британії.
Неда Неждана є також співзасновницею незалежного театру та студії МІСТ у Києві — простору, де нова українська драматургія отримала право на голос і ризик. Паралельно вона викладала теорію та практику драматургії у провідних українських вишах: Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, КНУ імені Бориса Грінченка, НАКККІМ, формуючи нове покоління авторів.
Із 2013 року Неждана очолює український комітет міжнародної театральної мережі Євродрама (Maison d’Europe et d’Orient, Париж). Завдяки її діяльності сучасна українська драма почала активніше перекладатися, читатися й ставитися на сценах Європи.
П’єси Неди Нежданої перекладено більш як на п’ятнадцять мов, серед яких: англійська, французька, німецька, польська, турецька, болгарська, сербська, македонська, естонська, курдська, вірменська, грузинська тощо. Вони звучали на сценах різних країн, у театральних лабораторіях і фестивалях, адже в її драмі поєднано глибоку емоційну енергетику з інтелектуальною напругою, символікою, іронією й історичними алюзіями.
Сьогодні ім’я Неди Нежданої вписане в новітню історію українського театру — як маркер чесного мистецтва, що не боїться ані форми, ані змісту. Її голос — це голос глибоко мислячої драматургині, що водночас розуміє механізми сцени, логіку слова й нерв епохи.