Рустем Муедін — один із найстаріших і найшанованіших письменників кримськотатарської літератури, життя якого було нерозривно пов’язане з долею його народу. Народився 6 липня в Сімферополі, в родині, яка зберігала традиції та культуру свого етносу. Навчався у відомій 13-й татарській зразковій школі, яка зіграла велику роль у формуванні багатьох представників кримськотатарської інтелігенції.
Перший крок у літературу зробив ще в підлітковому віці. У 1937 році в журналі "Яш ленінджілер" ("Юні ленінці") було надруковано його дебютне оповідання — "Рустемнин' джінаетлігі" ("Витівки Рустема"). Це була легка й жартівлива історія, яка одразу привернула увагу читачів. Відтоді Муедін починає активно писати вірші, працювати в жанрі літературної публіцистики, готувати радіомонтажі, які транслювались у ефірі кримськотатарського радіо.
У роки Другої світової війни, з 1939 по 1944 рік, Рустем Муедін служив у Червоній армії. Він пройшов найгарячіші фронти: обороняв Москву, бився на Кавказі, брав участь у визволенні рідного Криму. Цей період життя залишив глибокий слід у його душі й знайшов відображення у багатьох його творах.
Після депортації кримськотатарського народу до Середньої Азії Муедін опинився в Узбекистані. Але не полишив творчості. Із появою у 1957 році газети "Ленін байраг'и" ("Ленінський шлях") він знову почав активно друкуватися. Його статті, оповідання й новели привертали увагу читачів глибиною розуміння теми, людяністю та публіцистичною сміливістю.
У 1972 році вийшла його повість "Так'дір" ("Доля"), яка стала однією з ключових подій у кримськотатарській літературі того часу. Згодом, уже в 1990-х, коли ситуація дозволила частині народу повернутися до Криму, твори Муедіна стали з’являтися і на батьківщині. У 1992 та 1994 роках фонд "Крим" (Нью-Йорк) видав збірку його п’єс під назвою "Сёнген йилдизлар" ("Згаслі зірки").
Після повернення до Криму він продовжив активну літературну та громадську діяльність. Побачили світ його нові книги — "Ана к'айг'иси" ("Материнська печаль", 1995), збірка "К'атмер к'адерлер" ("Вигини доль", 1999), роман "Аг'ир так'дірлер" ("Нелегкі долі", 2009). Його твори — це літопис трагедії та гідності, болю й незламної волі до життя.
У 1993 році Рустем Муедін став членом Національної спілки письменників України. У 1993–1996 роках працював у редакції газети "Къырым", де публікував гострі, актуальні статті, в яких порушував найболючіші проблеми національного відродження, культури, прав кримських татар.
Особливої популярності набув його драматичний твір "Сёнгмеген йилдизлар" ("Незгасні зірки"), який у 2011 році було поставлено на сцені Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру. Вистава отримала схвальні відгуки як глибока, пронизлива історія про силу духу, людську пам’ять і національну гідність.
Рустем Муедін відійшов у вічність 24 січня 2012 року в Сімферополі. Він залишив по собі не лише літературну спадщину, а й приклад незламної любові до своєї землі, мови, народу.