Віктор Миколайович Муц — український поет, який поєднав у собі суворість професійного життя та ніжність поетичного слова. Народився 7 квітня 1953 року в селі Качанівка Тернопільської області. З дитинства проявляв інтерес до літератури: перші вірші почав писати ще у четвертому класі.
Після закінчення школи Віктор вступив до Львівської школи міліції, яку закінчив у 1976 році. Згодом продовжив освіту у Волгоградській вищій слідчій академії, яку завершив у 1983 році. Попри службу в органах внутрішніх справ, поетичне натхнення не полишало його.
У своїй поезії Муц звертається до тем, близьких кожному: любов до рідної землі, материнська ніжність, краса природи та глибокі почуття. Його вірші часто публікуються в місцевій пресі, зокрема в районній газеті. Один із його віршів передає щиру любов до матері та рідного краю:
Рідна нене, світла доле,
Не покинь мене ніколи,
Не залиш в хвилини смутку.
Дай про себе знати чутку,
Підведи крило до мене,
Понеси в село зелене.
Де весною квітнуть роки,
Де знайдуть з дороги спокій.
Віктор Муц — приклад того, як можна поєднувати професійну діяльність із творчістю, не втрачаючи щирості та глибини почуттів. Його поезія продовжує надихати та знаходити відгук у серцях читачів.