Олександр Мінович — автор, що пише серцем і з пам’яттю про своє покоління. Народжений у непростий час, він пройшов шлях професійного юриста, понад три десятиліття працюючи на різних підприємствах як юрисконсульт. Сьогодні, перебуваючи на пенсії, Олександр не відійшов від активного життя, а навпаки — знайшов нову силу в літературній творчості.
Йому 61 рік. За плечима — досвід, який не вкласти у сухі біографічні дати. Свого часу він писав публіцистичні статті, які друкувалися в різноманітних періодичних виданнях. Але згодом відчув потребу звернутись до художньої форми — так народилися його оповідання. Це короткі, щирі й правдиві історії про життя тих, хто ріс і дорослішав у часи змін, про людей, які не завжди мали голос у суспільстві, але жили з гідністю, зі своїми болями, радощами й мріями.
Його проза — це спроба не тільки зберегти спогади, а й передати атмосферу минулого покоління сучасному читачеві. Це літопис побуту, емоцій і ситуацій, які навряд чи потраплять у сторінки підручників, але з яких і складається справжнє життя. Він намагається не повчати, а співпереживати, не моралізувати, а чесно показувати як світлі, так і суперечливі риси свого покоління.
Пише багато й натхненно. І хоч не всі твори ще побачили світ, кожен рядок його текстів — це крихта особистої правди. Він прагне, щоб у цих історіях знайшов себе той, хто шукає відповідей, хто прагне зрозуміти і не забути.