Марущак Анатолій Петрович: шлях у літературі, що не знає меж
Анатолій Петрович Марущак (нар. 8 листопада 1953 року в місті Каменськ-Шахтинський Ростовської області, Росія) — український письменник, поет, публіцист, автор книжок для дітей та юнацтва. Член Національної спілки письменників України з 2011 року, лауреат літературної премії імені Миколи Куліша (2007) та Міжнародної «Корнійчуковської премії» (2015). У 2009 році удостоєний державної нагороди — ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.
Після завершення навчання в Одеському університеті у 1976 році Анатолій Марущак розпочав професійну діяльність як учитель, але згодом його шлях привів у сферу журналістики й телебачення. Працював диктором та старшим редактором Херсонського обласного радіо, а з 1991 року очолив Херсонську обласну телерадіокомпанію «Скіфія», ставши її головним редактором. Його багаторічна робота на цьому терені сформувала у ньому вміння тонко вловлювати ритми життя, передавати глибокі смисли через слово — як усне, так і писемне.
Свій літературний дебют зробив у 1980 році, коли його добірка віршів увійшла до збірки херсонських письменників «Паростки», виданої в Сімферополі. З того часу творчий доробок Анатолія Марущака невпинно зростав.
Його поезія — це глибоке філософське осмислення буття, спроба зазирнути за обрій повсякденного, вловити внутрішню напругу, приховану в переживаннях людини, у ритмах Всесвіту. Марущак зберігає вірність класичній римованій формі, поєднуючи її з сучасною ритмікою та несподіваними образами, що народжують сильне емоційне звучання. Його поетичний світ — це місце, де слово здатне мовчати голосніше за крик, а тиша — промовляти про найважливіше.
У прозі Анатолія Петровича — динамізм, гумор, захопливі повороти сюжету, невимушені діалоги, що органічно лягають у контекст нашого часу. Його оповідання, повісті та романи легко читаються, залишаючи по собі глибокі смислові сліди. Особливо яскраво вирізняються його твори для дітей: кумедні віршики, казкові сюжети, загадкові пригоди, що розгортаються в яскравому, майже мультиплікаційному світі, де дітям цікаво, весело й затишно.
Не менш плідною є діяльність Марущака як автора пісенних текстів — деякі з його поезій стали піснями, які надихають і зігрівають душу.
Основні твори Анатолія Марущака:
- Высокий двор (Одеса, 1990, у співавторстві);
- Утоли мои печали (Харків, 1999);
- Вольный стиль (Харків, 1999);
- Непослушные пальцы (Харків, 2001);
- Почему веселый кит не приплыл на остров Крит (Харків, 2002);
- Тайна турецкой скалы (Харків, 2002, у співавторстві);
- У слові і в мовчанні (Харків, 2003);
- Мандри наосліп (Харків, 2005);
- Шалений ферзь (Харків, 2007);
- Ключи от приключений (Одеса, 2007, у співавторстві);
- Щоденник вітру (Харків, 2008);
- Доктор ГО (Харків, 2010);
- 86 400: Поезії (Харків, 2012);
- Веселый букворяд. Каллиграммы (Харків, 2013);
- П’ятнадцятий камінь (Харків, 2013);
- Книга живих (Харків, 2016).
Завдяки яскравому стилю, тонкому гумору, емоційній глибині і невтомному прагненню говорити з читачем «по-людськи», Анатолій Марущак є одним із тих митців, чиє слово живе і надихає. Його творчість — це щира розмова про людське, істинне, живе.