Дмитро Михайлович Лазуткін — український поет, телеведучий, спортивний коментатор і воїн. Народився 18 листопада 1978 року в Києві. Його життєвий шлях поєднує мистецтво, спорт, медіа та військову службу — і в кожній із цих сфер він залишив яскравий слід.
Після здобуття вищої освіти у Національному технічному університеті України, де опанував спеціальність інженера-металурга, Дмитро розширив свій професійний досвід, працюючи також юристом, тренером з карате, а згодом і журналістом та телеведучим. Його кар’єра в медіа пов’язана з провідними українськими телеканалами, зокрема "Інтером" та "Першим Національним", де він зарекомендував себе як один із найяскравіших коментаторів спортивних подій.
Однак багатьом Лазуткін відомий насамперед як поет. Його поетична мова — смілива, глибока, ритмічна, з характерною образністю й неочікуваними переходами від урбаністичної іронії до філософського осмислення. Уже з перших літературних кроків він здобув серйозне визнання: став лауреатом премії імені Богдана-Ігоря Антонича (2000), здобув нагороду видавництва "Смолоскип" (2002), а також переміг у літературному конкурсі "Гранослов". Також удостоєний премії "Благовіст".
У його доробку — низка поетичних збірок українською мовою:
- "Дахи" (2003)
- "Солодощі для плазунів" (2005)
- "Набиті травою священні корови" (2006)
- "Бензин" (2008)
- "добрі пісні про поганих дівчат" (2012)
Його тексти швидко здобули популярність серед молоді — не лише завдяки глибоким темам, а й завдяки виступам на поетичних слемах. Саме він став чемпіоном України з літературного слему — жанру, що поєднує поезію з живою емоційною подачею.
Вірші російською мовою Дмитра Лазуткіна друкувалися в престижних альманахах і журналах: "Вавилон", "©оюз Письменників", "Континент", "Волга", "Повітря", а також у збірнику "Легко бути щирим". Його дебютна книжка російською — "Паприка мрій" (2006) — з передмовою Сергія Жадана увійшла до шорт-листа "Російської премії". За неї він також отримав ІІІ премію міжнародної літературної нагороди "Співдружність дебютів" у 2008 році.
Як спортивний журналіст, Дмитро Лазуткін став голосом багатьох визначних подій. Коментував літні та зимові Олімпійські ігри (Пекін, Ванкувер, Лондон), вів програми "У світі", "Про регбі", "Футбольна самба" (разом із Фоззі), "Чоловічий клуб". Особливу популярність здобули його коментарі боїв братів Кличків, а також поєдинків Василя Ломаченка, Флойда Мейвезера та інших зірок світового боксу. У 2012 році був номінантом премії "Телетріумф".
Спорт завжди був для нього не лише темою для трансляцій, а й особистим покликанням. Дмитро є Чемпіоном України з контактного карате, переможцем Кубка Європи з елітних боїв, бронзовим призером Кубка світу з кікбоксингу. Ці досягнення стали важливою частиною його життєвої філософії — постійної боротьби, вдосконалення та самодисципліни.
З 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Дмитро Лазуткін добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Його приклад — це втілення сили слова й сили дії, коли митець стає на захист своєї країни не лише в рядках поезії, а й на справжньому бойовому фронті.
Сьогодні Дмитро Лазуткін — один із найвідоміших українських митців нової генерації, який поєднує глибоку поезію, публічну діяльність, спортивну пристрасть і громадянську відвагу. Його шлях — це історія про поета, який не відмежовується від реальності, а діє в ній — щиро, сміливо й до кінця.