Андрій Юрійович Курков — один із найвідоміших українських письменників сучасності, прозаїк, сценарист, публіцист, перекладач, громадський інтелектуал, який здобув визнання не лише в Україні, а й за її межами. Народився 23 квітня 1961 року в селищі Будогощ Ленінградської області в родині військового. Уже в ранньому дитинстві його родина переїхала до Києва, де Андрій і виріс.
Шкільні роки він провів у столиці, після чого працював у санаторії в Пущі-Водиці — завідував бібліотекою, був завклубом. У цей період відвідував курси перекладачів японської мови при Інституті інформації. Закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов (1983), опанувавши французьку та японську. Його трудова діяльність була напрочуд різноманітною: редагував багатотиражну газету Київського політеху, працював у видавництві «Дніпро», згодом — сценаристом на кіностудії імені О. Довженка. У середині 1980-х, під час служби в армії, замість традиційної служби пройшов альтернативну службу охоронцем в Одеській виправній колонії № 51.
Його перша публікація з’явилася ще у 1979 році — коротка гумореска в «Рабочей газете». Проте початок справжньої літературної кар'єри пов'язаний зі сценарною діяльністю: Курков писав сценарії до художніх фільмів, серед яких перша робота — «Поляна сказок» — була опублікована під чужим іменем, адже на той момент він працював як так званий «літературний раб».
З кінця 1980-х років його активність набула міжнародного масштабу. У 1988 році став членом англійського ПЕН-клубу, з 1993 року — член Спілки кінематографістів України, а з 1994 — член Національної спілки письменників України. З 1998 року — член Європейської кіноакадемії та постійний член журі її премії. Працював викладачем у Кембриджі (Белл Коледж), активно друкувався в українських та закордонних ЗМІ, входив до складу журі численних літературних конкурсів.
У письменницькому доробку Андрія Куркова — десятки романів, есеїв, п’єс, сценаріїв і казок. Його книги перекладено понад сорока мовами. Він — автор таких бестселерів, як «Пікнік на льоду», «Остання любов президента», «Добрий ангел смерті», «Сірі бджоли». Його проза — це тонка сатира, інтелектуальне осмислення української дійсності, з елементами магічного реалізму та соціального коментаря.
Письменник неодноразово звертався й до дитячої літератури. 2014 року вийшла його перша книжка українською для дітей — «Маленьке левеня і львівська мишка» у видавництві «Старого Лева». Через три роки побачила світ його перша нехудожня книжка українською — «Рух “Емаус”: Історія солідарності», а у 2020-му — художній роман українською мовою «Ключі Марії», написаний у співавторстві з Юрком Винничуком.
Попри багатогранну літературну діяльність, Курков завжди зберігав за собою роль комунікатора між культурами. Його особлива заслуга — у популяризації української літератури на Заході. Одружений з ірландкою Елізабет Шарп, яка працює консультанткою в Британській Раді в Україні. Виховує трьох дітей.
Андрій Курков — не просто письменник. Він — людина, яка вміє бачити глибоко і мислити незалежно, створюючи тексти, що відкривають Україну світові в усьому її драматизмі, красі та складності.