Наталя Кривенко — українська поетеса, літературознавиця, викладачка та творча особистість із багатогранними інтересами. Народилася 21 грудня 1976 року в місті Дніпропетровськ (нині — Дніпро), яке й стало для неї не лише рідним домом, а й середовищем формування її літературного світогляду.
Ще з юних років Наталя виявляла неабиякий потяг до мистецтва. Поезія, музика, театр — усі ці напрями стали для неї не лише захопленням, а й формою внутрішнього самовираження. Її перші поетичні кроки були впевнені й виразні: глибокі, емоційно насичені тексти привертали увагу читачів і критиків.
Наталя є авторкою двох поетичних збірок — "Я – розділяю!" та "Ляльки і Колізеї", які засвідчили її майстерність у створенні поетичних образів, інтонаційну гнучкість, глибину переживань. Вірші Кривенко — це поєднання інтелектуального пошуку з емоційною насиченістю. Вона не боїться занурюватися в складні теми, поєднувати особисте з філософським, буденне з естетичним.
Паралельно з творчою діяльністю Наталя Кривенко присвячує себе педагогіці. Вона викладає українську літературу в одному з найпрестижніших навчальних закладів міста — Педагогічному ліцеї Дніпра. Її викладацький підхід вирізняється глибоким розумінням тексту, вмінням зацікавити учнів і передати їм любов до українського слова.
Освіту Кривенко здобуває у Дніпропетровському національному університеті, де завершує навчання на факультеті української філології та мистецтвознавства. Цей вибір ще раз підтверджує її багатовимірне зацікавлення гуманітаристикою.
Окрім літератури, Наталя активно займається музикою: грає на фортепіано, пише власні композиції, експериментує з поєднанням слова і звуку. Вона також захоплюється театром, що суттєво збагачує її творче мислення та допомагає у створенні образної, драматичної поезії.
З 2000 року Наталя Кривенко є членом Національної спілки письменників України. Це визнання її як поетеси засвідчує вагомість її внеску в сучасну українську літературу.
Її творчість — це тонке поєднання ліризму, інтелекту і внутрішньої щирості. Вона належить до того покоління українських митців, які вміють слухати епоху, але при цьому не зраджують собі.