Юрій Михайлович Кругляк
(27 жовтня 1925, хутір Варуни — 29 вересня 1998, Київ)
Поет, публіцист, сатирик, упорядник гумористичних і фольклорних збірок
Юрій Кругляк — український поет із глибоким почуттям гумору й тонким відчуттям народного слова. Його творчий доробок вирізняється легкою, дотепною мовою, влучним спостереженням і щирою любов’ю до народної усмішки. Народився він 27 жовтня 1925 року на хуторі Варуни, що на Полтавщині, в Козельщинському районі. Саме з цієї української землі, щедрої на гумор і мудрість, він виніс своє глибоке розуміння народного світогляду, яке пізніше яскраво відобразилося в його поезії й публіцистиці.
Дитинство Юрія Кругляка припало на непрості часи, а юність — на грізну добу Другої світової війни. Він не залишився осторонь — воював, брав участь у бойових діях, за що був нагороджений бойовими відзнаками. У роки війни, з 1943 по 1945 рік, працював на Пантелеймонівському вогнетривкому заводі, поєднуючи фізичну працю з глибокими роздумами про долю свого народу.
Після війни розпочав навчання, спочатку на філологічному факультеті Чернівецького університету (1946–1947), а згодом — у Львівському університеті, який закінчив у 1951 році. Ці роки стали важливими не лише з огляду на здобуту освіту, а й завдяки входженню в літературне середовище, яке сформувало його як поета.
Після завершення навчання Кругляк працював у журналістиці: був співробітником львівських газет «Ленінська молодь» і «Вільна Україна», де отримав перший досвід у сатиричному жанрі. З 1953 по 1973 рік очолював відділ фейлетонів в легендарному київському журналі «Перець» — одному з найвпливовіших сатиричних видань того часу. Його стиль відзначався гострим словом, але й людяністю, гумором без зла — тим, що завжди дозволяло говорити про серйозне легко.
Літературний дебют Юрія Кругляка відбувся 1948 року в журналі «Радянський Львів». З того часу його поезія впевнено закріпилася у просторі української сатиричної літератури. Основною формою його творчості були дотепні, влучні, часто іронічні вірші. Та не тільки. У 1960 році побачила світ його книжка «На крилах легенд», де в авторській обробці він подав народні легенди про походження назв українських міст. Це був важливий культурно-освітній крок, адже така форма викладу робила фольклор доступним і привабливим для широкого кола читачів.
Юрій Кругляк також був автором текстів пісень до художнього фільму «З днем народження» (1961), знятого на Київській кіностудії імені О. Довженка, що ще більше підкреслює багатогранність його творчої особистості.
Він активно працював як упорядник і редактор. Його іменем підписані численні збірки народного гумору й анекдотів, які стали популярними серед читачів: «Тисяча усмішок», «Сам себе перехитрив» (обидві — 1970), «Веселий оповідач» (1977). Також він був співавтором (разом із Клавдією Шпак) збірки спогадів «Ти будеш жить між нас» (1979), присвяченої поетові Миколі Шпаку, та упорядником поетичної антології про Лесю Українку «Співачка досвітніх вогнів» (1986).
За свій внесок у літературу Кругляк удостоївся Літературної премії імені Степана Олійника в 1988 році. Його гумористичні й сатиричні твори перекладалися кількома мовами: російською, білоруською, польською, естонською, болгарською — це свідчить про широту його читацької аудиторії й універсальність його гумору.
Юрій Кругляк залишив після себе не просто поетичну спадщину — він створив цілий всесвіт усмішки, дотепу, доброї іронії й глибокого знання людської натури. Його творчість і дотепер звучить живо, щиро, близько — бо заснована на повазі до читача, до правди життя й до українського слова. Помер Юрій Кругляк 29 вересня 1998 року в Києві, залишивши по собі пам’ять про себе — як про майстра слова, чесного, відкритого й завжди небайдужого.