Андрій Федорович Коцюбинський — український журналіст, письменник-гуморист, автор дитячої літератури, чия творчість залишила помітний слід у сучасному українському культурному просторі. Народився 8 грудня 1938 року в селі Загородище Чорнобаївського району Черкаської області — регіоні, багатому на традиції народної культури, мови та гумору. Життєвий шлях митця був тісно пов’язаний з Дніпропетровщиною, зокрема з містом Павлоград, де він мешкав тривалий час і здійснив основну частину своєї літературної та журналістської діяльності.
Після завершення навчання на мовно-літературному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені М. Драгоманова (одного з провідних педагогічних вишів країни), Коцюбинський присвятив понад три десятиліття журналістиці. Він працював у редакції павлоградської газети "Світло Жовтня", яка пізніше трансформувалась у регіональне видання "Рідний край". У цих редакціях він пройшов шлях від звичайного журналіста до впливового творця редакційної політики. Згодом долучився до редакції профспілкової газети "Лава", де виконував обов’язки відповідального секретаря-коректора. Саме тут він упродовж близько десяти років висвітлював проблеми гірників, захищаючи права звичайних працівників шахт.
Андрій Коцюбинський неодноразово публікувався в національній пресі. Його гумористичні замальовки з’являлися в "Сільських вістях", "Голосі України", легендарному сатиричному журналі "Перець" та інших всеукраїнських виданнях. Своїм гострим словом, тонкою іронією та щирим співчуттям до людей він здобув любов читачів з різних куточків України.
Його творчість отримала заслужене визнання — Коцюбинський став лауреатом премії імені Івана Сокульського (2008), що відзначає громадянську мужність у слові, премії імені Остапа Вишні (2010) — однієї з найпрестижніших відзнак у галузі гумористичної літератури, а також переможцем конкурсу імені Миколи Лукаша "Шпигачки" (2010), присвяченого сатиричній публіцистиці. Його офіційне визнання підтверджено членством у Національній спілці журналістів України та Національній спілці письменників України.
Особливе місце в його спадщині займає література для дітей. Він писав живо, із добрим гумором, спостережливістю й любов’ю до дитячої психології. Серед найвідоміших його книжок — "Суниці з Вовчої галявини" (1987), "Засекречений тайм" (1992), "Хто сміється..." (2002). Ці твори поєднують легкість стилю з глибокими моральними посилами, залишаючи добрий слід у пам’яті юного читача.
Помер Андрій Коцюбинський у 2011 році, залишивши після себе щиру, життєствердну літературну спадщину. Його ім’я залишається символом справжнього народного гумору, який не втрачає актуальності й сьогодні.