Храплива-Щур Леся Євгенівна
Леся Храплива-Щур — відома українська письменниця, педагогиня, журналістка та активістка діаспори в Канаді, яка своєю діяльністю значно вплинула на розвиток української культури в еміграції. Її життя є яскравим прикладом того, як українці на чужині зберігали свою національну ідентичність, активно долучаючись до культурних, освітніх та громадських ініціатив.
Народилася Леся 27 травня 1927 року у Львові, в родині педагогів. Її мати, Євгенія Петрик, була вчителькою, а батько, Євген Храпливий, професором і громадським діячем. Талант і прагнення до знань проявлялися з раннього віку — Леся навчалася в школі і гімназії, де здобула не тільки загальну освіту, а й зацікавлення до української культури, літератури та мов.
У 1944 році, коли їй було лише 17 років, разом із родиною вона була змушена покинути Україну через складну політичну ситуацію та емігрувати в Німеччину, а потім до Канади. У Німеччині вона продовжила навчання, здобуваючи медичну та біологічну освіту, а потім навчалася в Колумбійському університеті в Нью-Йорку.
Леся Храплива не лише писала для дітей і молоді, але й активно займалася педагогічною діяльністю, організовуючи курси українознавства, суботні школи, де навчала дітей співати, танцювати, ознайомлювала з українськими традиціями та звичаями. Вона також брала участь у діяльності церковних організацій, підтримувала поширення українських видань по світу та їх перевидання.
З 1988 року, зокрема, Леся Храплива редагувала бюлетень "Відгукніться!" для освітян при Світовому Конгресі Вільних Українців. Вона була активною учасницею різноманітних культурних та релігійних заходів, зокрема на Світовому Форумі України в Києві в 1992 році.
Важливим аспектом її творчості є роботи для дітей, серед яких книги "Вітер з України", "Козак Невмирака", "Отаман Воля", а також збірка "Писанка українським дітям". Її поетичні збірки, такі як "На ввесь Божий рік" і "Далеким і близьким", відображають не лише красу української мови, а й глибокий патріотизм, прив'язаний до рідної землі. Збірка "Українські народні звичаї в сучасному побуті", що стала підручником народознавства, отримала широку популярність в Україні після здобуття незалежності.
Леся Храплива-Щур також працювала над відновленням українських традицій серед молоді та активно сприяла розвитку національної ідентичності українців за кордоном. Її багаторічна діяльність та літературна творчість сприяли тому, щоб українська культура продовжувала жити в серцях поколінь, навіть далеко від батьківщини.
Вона продовжила своє життя в Канаді, де залишила значний спадок у вигляді своїх книжок, публікацій та статей, на яких виховувалися не одне покоління українців.