Сергій Володимирович Гридін — сучасний український письменник, який увійшов до літератури з неабиякою щирістю, доброзичливою іронією й унікальним відчуттям життя.
Народився 8 липня 1971 року в невеликому, проте колоритному містечку Здолбунів, що на Рівненщині. Від самого дитинства вирізнявся серед однолітків не лише допитливістю, а й, за його ж словами, «значною вагою у суспільстві» — у буквальному сенсі. У чотирнадцятирічному віці, замість звичних для підлітків 50–60 кг, юний Сергій важив цілих 86. Та саме тоді вирішив докорінно змінити своє ставлення до себе — взявся за спорт, і це стало одним із перших самостійних кроків до формування сили волі та відповідальності за власне життя.
На початку юності разом із родиною переїхав до Монголії, де провів два яскраві роки, сповнені вражень, нових знайомств і екзотичних пригод. Квітучі простори степу, безкрає небо й особлива атмосфера тих місць залишили глибокий слід у його пам’яті, стали своєрідним джерелом натхнення на довгі роки вперед.
Повернувшись до України, завершив шкільну освіту вже у рідному Здолбунові у 1988 році. Мріяв вступити на факультет міжнародного права до Київського державного університету, проте доля розпорядилася інакше. Замість аудиторій — рік роботи в слюсарній бригаді, де, за його власним зізнанням, він неабияк розширив лексичний запас, у тому числі за рахунок виразів, далеких від літературної мови. Але цей досвід став важливим етапом становлення — вміння бачити реальність такою, якою вона є, лишилося з ним назавжди.
У 1989 році став студентом економічного факультету Рівненського інституту інженерів водного господарства, який закінчив у 1994-му. З того часу працює у сфері економіки та бухгалтерського обліку. Саме ця робота, а точніше — перевірки контролюючих органів, які час від часу приносили стрес і втому, несподівано відкрили для нього шлях до літератури. Під час однієї з таких ревізій захотілося хоч ненадовго втекти з реального світу, забути про документацію, звіти й перевіряючих. І він утік — у вигадану історію, яка згодом перетворилася на його першу книгу під назвою «Федько, прибулець з інтернету».
Так народилося нове захоплення, що поступово стало важливою частиною життя. Відтоді Сергій Гридін не полишає письменницьку справу, поєднуючи її з основною роботою. Пише щиро, з тонким гумором, легко, але ніколи поверхнево. Його тексти — це спосіб говорити з молодим поколінням однією мовою, ділитися досвідом і надихати, залишаючи читачеві місце для роздумів.
Творчість Сергія Гридіна — жива, тепла, правдива. І, попри її простоту, в ній відчувається глибоке розуміння людської природи, прагнення до світла й добра.