Роман Дмитрович Горак
Роман Горак — український літературознавець, дослідник, письменник і культурний діяч, чия багаторічна праця присвячена глибокому й різнобічному вивченню спадщини Івана Франка. Людина, яка не просто знає про Франка все — вона відчуває кожну деталь його біографії, мислення, духовного пошуку, і вміє передати це з гідністю та глибокою пошаною до постаті, що стала символом українського гуманізму.
Народився 17 січня 1942 року в селі Городок, що на Львівщині — краю, сповненому історії, культури та національного духу. Саме це середовище, очевидно, і сформувало в ньому інтерес до культурної спадщини й, зокрема, до Франкової епохи.
Упродовж багатьох років Роман Дмитрович обіймає посаду директора Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка — одного з найважливіших осередків збереження культурної пам’яті України. Завдяки його старанням музей перетворився не просто на місце експозиції, а на живу платформу для діалогу з минулим, сучасним і майбутнім.
Горак — це не просто дослідник, а натхненник, який активно працює над популяризацією постаті Івана Франка серед широкої аудиторії. Його науковий і літературний доробок є справді вражаючим — понад 300 публікацій, досліджень і статей присвячено не лише Франкові, але й багатьом іншим українським письменникам, зокрема тим, які залишили вагомий слід у національній культурі, але сьогодні потребують нового прочитання.
Серед окремих книжкових видань, що вийшли з-під його пера, особливо вирізняються:
«Тричі мені являлася любов» — глибоко емоційна і водночас інтелектуальна спроба осмислення теми кохання в житті Франка;
«Задля празника. У сутінках» — твір, що об’єднує повсякденне і сакральне в художньому переживанні;
«Легенди Нагуєвич» — літературна спроба доторкнутись до витоків Франкової міфології;
«Марія, мати Франкова» — розповідь про жінку, яка виховала генія;
«Адреси пам’яті Івана Франка у Львові» і «Адреси юності Франка в Дрогобичі» — краєзнавчо-документальні праці, які повертають Франка в реальний міський простір;
«Де верхи взносить наш Бескид гордий…», «Твого імені не вимовлю ніколи», «Призабуті з Вовкова», «Дім на Софіївці» — книжки, що поєднують спогади, історичні рефлексії та художній стиль.
Роман Горак — також автор низки сценаріїв для телевізійних фільмів, присвячених життю й творчості Франка. Серед них:
«Рідне село Франка»,
«Адреси генія у Львові»,
«Дрогобич — місто юності Івана Франка»,
«Іван Франко і Львівський університет»,
«Іван Франко».
Ці стрічки стали візуальним виявом його науково-дослідницької праці — містком між історичною правдою і сучасним глядачем, який прагне дізнатися про Франка більше не лише через текст, а й через образ, атмосферу, візуальну емоцію.
З 1988 року Роман Дмитрович є членом Національної спілки письменників України. Його діяльність неодноразово відзначалась на державному рівні: він — заслужений працівник культури України, лауреат Львівської обласної премії імені Михайла Возняка в номінації "Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади", а також лауреат престижної премії імені Івана Франка.
Його ім’я без перебільшення можна поставити поруч з тими, хто десятиліттями формував українську культурну пам'ять і національну ідентичність. І якщо Франко був "мужем науки, поетом, громадянином", то Роман Горак — той, хто цю постать зберігає для нас сьогодні, щоб вона залишалася живою, дотичною й актуальною для кожного покоління.