Василь Герасим'юк: голос Карпат у поезії і на радіохвилях
Василь Дмитрович Герасим'юк — поет, кіносценарист, людина з багатогранним літературним обдаруванням, голова журі Міжнародного літературного конкурсу "Гранослов" — народився 18 серпня 1956 року у далекій Караганді (Казахстан), у родині українських засланців. Доля з ранніх літ обпекла його випробуваннями, але водночас заклала в серце незнищенну любов до рідної землі, яку він пронесе через усе життя.
У 1978 році Василь закінчив українське відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка — одну з найпрестижніших освітніх установ країни. Відразу після навчання почалася його трудова біографія у видавництві "Молодь", де він працював редактором, а згодом завідувачем редакції поезії. На цій посаді Василь Герасим'юк пропрацював десять років, підтримуючи молодих авторів і сам заглиблюючись у світ художнього слова.
З 1988 по 1992 рік Василь Дмитрович обіймав посаду старшого редактора у видавництві "Дніпро", а з 1992 року долучився до колективу Українського радіо — спершу як коментатор і заступник завідувача редакції літературних програм. З 1999 року він уже веде авторські літературні програми, стаючи живим голосом української поезії на радіохвилях Національної радіокомпанії України.
У літературному світі Герасим'юк відомий не тільки як яскравий поет, а й як активний учасник професійних спілок: він є членом Національної спілки письменників України (від 1983 року) та Асоціації українських письменників (з 1996 року).
Його творчий доробок вражає глибиною і емоційною насиченістю. Серед найпомітніших поетичних книжок Василя Герасим'юка — "Смереки" (1982), "Потоки" (1986), "Космацький узір" (1990), "Діти трепети" (1991) і "Осінні пси Карпат: Із лірики вісімдесятих" (1998). Саме остання збірка, за визнанням літературних критиків, стала однією з найкращих поетичних книг свого десятиліття — справжнім етапним явищем в українській поезії.
Поет є також членом літературної майстерні "Пси святого Юра" — спільноти митців, які свідомо плекали нову якість українського слова.
Талант Василя Герасим'юка неодноразово відзначали престижними нагородами: він став лауреатом Міжнародної літературної премії "Благовіст" (1993), премії журналу "Сучасність" (1995), а також літературної премії імені Павла Тичини (1999).
Творчість Василя Герасим'юка — це своєрідна карпатська симфонія у поезії, де кожен рядок відлунює горами, смерековими верхами і вітрами свободи, де любов до рідної культури нерозривно переплітається з тонким філософським осмисленням буття.