Микола Купріянович Герасименко: життя, віддане літературі та служінню Україні
Микола Купріянович Герасименко народився 10 березня 1931 року в мальовничому селі Неграші, що на Київщині, у родині простих трударів. Змалку виявляв жагу до знань і тягу до творчості. Після закінчення восьмирічки в рідному селі, юнак вирушив до столиці, де навчався у Київському суднобудівному технікумі, здобуваючи технічну спеціальність. Проте доля повела його далі: він продовжив освіту в Чечено-Інгушському педагогічному інституті в місті Грозний, який закінчив у 1965 році.
Його життєвий шлях був тісно переплетений із військовою службою — з 1950 по 1976 рік Микола Купріянович служив у Збройних силах СРСР, досягнувши офіцерських висот і вийшовши у відставку з гідністю. Проте військова кар'єра не заглушила в ньому любові до слова.
Після завершення військової служби, в 1976–1986 роках, він працював кореспондентом районної газети "Шлях до комунізму", де розкрив свій талант як журналіст, дотепний оповідач і глибокий знавець людських душ. Його тексти завжди були щирими, сповненими гумору й тепла, що не могло не привабити читачів.
Герасименко був не лише літератором, а й активним громадським діячем. У непрості 1990-ті роки він став одним із ініціаторів створення Києво-Святошинської районної організації Спілки офіцерів України, де з 1993 по 1995 рік обіймав посаду заступника голови, а з 1996 до 2000 року очолював її. Він брав активну участь у Помаранчевій революції, залишаючись вірним ідеалам свободи й справедливості. За свою громадянську активність і сумлінну службу був удостоєний численних медалей.
Літературна діяльність Миколи Герасименка розпочалася ще у 1967 році. З того часу він видав понад півтора десятка збірок гумору, казок і повістей для дітей. Серед його найбільш відомих творів — "Лагідний Яків" (1985), "Приснись мені, моя рибонько" (1992), "Хоробрий Степанко" (1986), "Шкідливі вареники" (2000), "Навіщо лисиці хвіст" (2004), "Пригоди Сергійка Вітряка" (2005), "Політ на черешні" (2008) та багато інших.
Його дитячі оповіді вирізняються яскравим гумором, тонким розумінням дитячої психології і легкою, захопливою мовою. Творчість Герасименка знайшла свого читача не тільки в Україні — окремі його твори були перекладені російською, білоруською та чуваською мовами.
Особливу увагу привернула його книга "Політ на черешні", яка стала зразком сучасної української дитячої літератури. За цією книгою був розроблений спеціальний урок позакласного читання та пізнавальна вікторина для школярів.
За свій внесок у розвиток української літератури Микола Герасименко був удостоєний літературної премії імені Степана Руданського у 1999 році — нагороди, яка відзначає кращих майстрів гумористичного жанру.
Письменник був частим учасником творчих форумів і зустрічей з молоддю, де завжди щиро ділився своїми знаннями та життєвим досвідом.
Життєвий шлях Миколи Купріяновича обірвався 11 грудня 2009 року. Поховали його у рідному селі Неграші, де він і почав свій яскравий, наповнений працею і творчістю шлях.
Його ім'я назавжди залишиться в пам'яті тих, хто любить живе українське слово, щирий гумор і мудру дитячу літературу.