Герасимчук Дмитро Костянтинович
Дмитро Костянтинович Герасимчук народився 12 вересня 1942 року в мальовничому селі Козиряни, що нині входить до складу Лівинецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області України. Його дитинство припало на непростий післявоєнний час, коли країна лише починала оговтуватися після руйнувань і втрат. Виростав у звичайній сільській родині, де з дитинства прищеплювали любов до праці, чесність і глибоку повагу до знань.
Освіту Дмитро здобував у престижних закладах: спершу — у Чернівецькому університеті, який закінчив у 1960 році, а згодом, у 1967-му, завершив навчання у Львівському університеті. Ці роки стали визначальними для формування його світогляду, творчих орієнтирів та професійного шляху. Уже під час навчання активно долучався до журналістської діяльності, що стало початком його багаторічної роботи у сфері публіцистики та літератури.
У період з 1959 по 1962 рік працював у редакціях періодичних видань Чернівецької області, де зарекомендував себе як уважний, принциповий і талановитий журналіст. Його публікації вирізнялися глибиною аналізу та щирим бажанням донести до читача правду, показати життя таким, яким воно є, з усіма його складнощами та надіями.
Із 1967 року життя Дмитра Костянтиновича було тісно пов’язане зі Львовом — культурною столицею Західної України. Тут він обіймав важливі посади в літературному середовищі: працював власним кореспондентом відомої газети «Літературна Україна», а також був відповідальним секретарем Львівської організації Національної спілки письменників України. У цих ролях він не лише писав, а й активно підтримував молодих авторів, організовував творчі зустрічі, літературні вечори та сприяв розвитку українського слова в регіоні.
Життєвий шлях Дмитра Герасимчука обірвався 4 липня 2001 року у Львові. Його внесок у журналістику, літературу та культурне життя України залишається важливою частиною нашої історії, а пам’ять про нього зберігається в серцях тих, хто знав і цінував його як людину та митця.