Любов Григорівна Геньба: серце і голос Гуляйпілля
Любов Григорівна Геньба народилася 28 лютого 1960 року в мальовничому селі Грушеве Гуляйпільського району на Запоріжжі, у звичайній сільській родині хліборобів. Її дитинство було наповнене щедрістю полів, теплотою рідної землі і любов'ю до рідного краю — почуттями, які згодом щедро проростуть у її поезії.
Освіту здобувала у Мелітопольському училищі культури, яке закінчила 1996 року, а згодом удосконалила свої знання у Запорізькому університеті, де отримала вищу освіту у 2005 році.
Із 1987 року Любов Геньба почала працювати у системі Гуляйпільського відділу культури. Її шлях у культурній сфері був не випадковим: любов до мистецтва, творче мислення та працьовитість поступово вивели її на передові позиції. З 1998 до 1999 року вона очолювала Будинок культури, а вже від 2003 року стала директором Гуляйпільського краєзнавчого музею, перетворивши його на один із найактивніших і найпомітніших у Запорізькій області.
Любов Геньба — авторка кількох збірок поезій: "Грушеве" (1992), "Іменем твоїм" (1995), "Паралель" (1998). Її ліричні вірші, сповнені ніжності і музикальності, часто перетворюються на справжні пісні — на її тексти композитор Анатолій Сердюк створив цілу низку музичних творів, що полюбилися слухачам.
Її поезія стала частиною навчальних програм шкіл та вищих навчальних закладів, а за творчістю письменниці студенти пишуть курсові й дипломні роботи. Любов Геньба — часта гостя в навчальних аудиторіях, де ділиться своїм теплом, досвідом і натхненням із молоддю.
Більше двадцяти років її життя нерозривно пов'язане зі сценою. Маючи фах режисера масових заходів, вона з блиском виступає як сценаристка, режисерка, ведуча і акторка на районних, обласних та всеукраїнських святах. Вміння створювати живі, емоційно насичені мистецькі програми Любов Геньба активно втілює й у роботі краєзнавчого музею: організовує яскраві літературно-мистецькі вечори, які проходять навіть на сценах театральних закладів Запоріжжя.
За час її керівництва краєзнавчий музей перетворився на справжній осередок культури і туризму, отримавши визнання в області та за її межами. Її діяльність висвітлювали відомі телеканали — СТБ, "1+1", "Перший національний", а також численні програми обласного радіо і телебачення.
Про неї знято кілька документальних стрічок, серед яких особливо виділяються "Голосом віків землі своїй молюсь" (2004) та "Жінка на ім'я Любов" (1999). Її вірші ожили і в музиці: у 2003 році побачив світ лазерний компакт-диск "Трояндовий гріх" із піснями на її тексти.
Любов Геньба не тільки поетеса й організаторка культурного життя, а й наставниця для молоді. Вона очолює районне літературне об'єднання, де підтримує молодих авторів, допомагає їм розвиватися й знаходити свою творчу дорогу. Її кабінет у музеї завжди відкритий для тих, хто прагне доторкнутися до світу мистецтва і знайти власний голос у літературі.
Любов Геньба — це ім'я, яке стало символом відданості українській культурі, рідному краю й вірності мистецтву у найкращих його проявах.