Антоніна Іванівна Гармаш-Литвин: життя, присвячене українському слову і народному мистецтву
Антоніна Іванівна Гармаш-Литвин — яскрава постать в історії української літератури, поезії та громадського руху. Її життєвий шлях був непростим, але наповненим сенсом, творчим запалом і щирою любов'ю до рідної землі.
Народилася Антоніна 20 квітня 1940 року у стародавньому Кременчуці, у родині річковиків Івана та Клавдії Гармашів. Дитинство її минуло в мальовничому селі Старому Іркліївського району Полтавщини — у місці, яке згодом назавжди сховається під водами Кременчуцького водосховища. Ці спогади про втрачену малу батьківщину ще довго звучали в її творах щемливою ноткою туги за знищеною красою рідного краю.
У 1957 році Антоніна закінчила Васютинську середню школу. Юнацькі роки були сповнені праці: працювала друкаркою та радисткою в Черкасах. Але душею вона завжди залишалася вірною літературі — з дитинства писала вірші, складала оповідання, шукала себе у світі творчості.
У 1962 році, завдяки підтримці Спілки письменників України, вступила до Київського державного університету імені Тараса Шевченка, де обрала філологічний факультет. Там вона отримала освіту філолога і викладача української мови та літератури, яка стала міцною основою для її майбутньої літературної діяльності.
Життя у радянські часи не було легким для людей із незалежною думкою та національною гідністю. Антоніна разом із чоловіком — відомим бандуристом Василем Литвином — зазнала утисків як "неблагонадійна особа". Після звільнення з видавництва "Молодь" родину виселили з Києва до села Гребені на Київщині. Однак жодні утиски не змогли зламати їхнього духу — навпаки, ці труднощі загартували Антоніну та ще більше зміцнили її творче покликання.
У 1989 році разом із чоловіком вона стала співзасновницею Стрітівської кобзарської школи — унікального закладу, що відроджував традиції народної пісні та кобзарства, виховуючи нові покоління патріотів і митців.
Антоніна Гармаш-Литвин не тільки писала вірші й прозу, але й активно займалася громадською діяльністю. Вона створила унікальні авторські програми виховання майбутніх батьків і матерів, які впроваджувалися у школах для підготовки молоді до відповідального батьківства. Її програма естетичного виховання також набула поширення — виховувати в дітях чутливість до краси, шанобливе ставлення до народного мистецтва було для неї святою справою.
Своєю заповітною мрією Антоніна Іванівна вважала створення малої Академії народного українського мистецтва, яка б об’єднала талановиту молодь і стала б осередком збереження та розвитку національних традицій.
Протягом багатьох років вона брала активну участь у діяльності товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка в Кагарлицькому районі, обіймаючи посаду заступника голови. Її енергія, життєлюбність і невтомна праця залишили глибокий слід у культурному житті регіону.
Антоніна Іванівна Гармаш-Литвин відійшла у вічність 23 січня 2022 року. Але її творчість, любов до України і невтомна праця на благо народу залишилися у серцях тих, хто знав її особисто чи пізнав через її натхненне слово.