Іван Федоров — одна з найвидатніших постатей в історії українського та світового книгодрукування. Народився близько 1525 року в Москві. Його життєвий шлях став визначальним для розвитку друкарства в Україні та за її межами. До 1553 року Іван Федоров працював дияконом у московській церкві Миколи Гостунського. Однак саме в цей період, у 1551 році, московський цар Іван Грозний та Стоглавий Собор ухвалили важливе рішення щодо друкарства, намагаючись виправити численні помилки в церковних книгах. За підтримки просвітителя Максима Грека, в Москві було започатковано друкарську справу за зразком європейських друкарень. Згодом Іван Федоров став одним із основних організаторів цього процесу, працюючи разом із Місінгеймом, Мстиславцем та Нефедьєвим.
У 1564 році була надрукована перша книга московського друку — "Апостол", у створенні якого Федоров зіграв важливу роль. Однак після смерті митрополита Макарія, що був підтримкою друкарської справи, між друкарями і переписувачами почалися конфлікти, які призвели до вигнання Федорова з Москви. Він переїхав до Литви, де разом з Петром Мстиславцем створив нову друкарню в Заблудові. Тут, у 1568 році, було надруковано "Заблудівське Євангеліє" — важливий крок на шляху розвитку українського друкарства. Однак через хворобу та фінансові труднощі мецената Ходкевича у 1570 році друкарня припинила своє існування.
У 1572 році Федоров переїхав до Львова, де відкрив нову друкарню. У 1573 році він надрукував першу книгу в Україні — "Апостол", а в 1574 році створив "Буквар", перший навчальний посібник із граматики старослов’янської мови. Це стало значним досягненням для українського друкарства, яке було лише на початку свого розвитку. У той же час Федоров отримав запрошення від князя Костянтина Острозького, щоб допомогти в підготовці видання слов’янської Біблії. З 1575 по 1576 рік він працював управителем Дерманського монастиря, де активно займався видавничими справами та науковими дослідженнями.
Важливим етапом у житті Федорова став 1580 рік, коли в Острозі він надрукував одну з найзначніших книг того часу — "Острозьку Біблію", яку вважають першим повним виданням Біблії церковнослов'янською мовою. Це видання стало не тільки значущим культурним досягненням, але й важливим кроком у розвитку української писемності та книгодрукування. У 1583 році Федоров повернувся до Львова, де спробував відкрити нову друкарню, але через фінансові труднощі так і не зміг розпочати роботу. Тоді ж він був змушений відлити гармати для короля Стефана Баторія, що свідчить про його багатообіцяючі технічні таланти та інженерні досягнення.
Іван Федоров також здійснив значний внесок у військову технологію, розробивши нову модель гармати, яку він демонстрував австрійському імператору Рудольфу II в 1583 році. Проте, через відсутність фінансування для подальшої роботи, його майно було конфісковане за борги. Внаслідок цього він потрапив у скруту, що вплинуло на його здоров'я. Іван Федоров помер 15 грудня 1583 року в Монтреалі, в руках свого сина. Після його смерті друкарню Івана Федорова у Львові було викуплено ентузіастами книгодрукування, і на її основі була заснована друкарня Львівського братства.
Іван Федоров залишив неперевершений слід у розвитку книгодрукування та культури, і його праця стала основою для подальшого розвитку літератури та освіти в Україні. Його традиції продовжувалися учнями, серед яких був його син, а також Гринь Іванович та інші майстри друкарства. Діяльність Федорова не тільки вплинула на книгодрукування в Україні, але й мала велике значення для розвитку європейської та світової культури. Зараз його ім’я шанується, а у Львові встановлено пам’ятник видатному українському та російському просвітителю, на честь якого названо Поліграфічну академію. Іван Федоров заслужено займає своє місце серед величних постатей української історії.