Наталія Юріївна Доляк — сучасна українська письменниця, журналістка, драматургиня й акторка, яка сміливо поєднує художнє слово з театром, екраном і життям. Народилася 4 листопада 1967 року у місті Вінниця. Здобула освіту на акторському факультеті Харківського інституту мистецтв, після чого певний час працювала у Вінницькому театрі ляльок. Згодом її творча діяльність перейшла в царину тележурналістики — багато років вона працювала на обласному телебаченні, де зарекомендувала себе як уважна оповідачка людських історій.
Наталія Доляк — авторка, що шукає нові форми та теми. Вона працює у різних літературних жанрах: пише романи, п'єси, кіносценарії. Тематика її творів — завжди на зламі особистого й суспільного. Особливе місце в її доробку займають історії пострадянських емігрантів і заробітчан. Ця тема болю й пошуку дому проходить крізь її п'єси "Гастарбайтерські сезони", романи "Гастарбайтерки" та "Реф'юджі", а також у сценарії "Біженка", який здобув визнання на конкурсі "Коронація слова". Доляк відверто говорить про втрати, моральні випробування та реальні травми сучасної людини.
У перші роки незалежності України, в буремні 1990–1992, письменниця перебувала у Швеції та Фінляндії. Цей досвід еміграції глибоко вплинув на її світогляд і став основою для багатьох художніх текстів. Водночас Наталія не обмежується соціальною прозою. Вона активно експериментує з жанрами: від історичного роману до детективу, від сімейної саги до психологічної драми. В її творах мало наївної романтики, зате багато правди й внутрішнього напруження.
Окрім письма, Наталія Доляк не боїться пробувати нове. Вона дебютувала як сценаристка й режисерка короткометражного фільму, активно займається культурною журналістикою, пише гумористичні оповідання та аналітичні колонки. Її проза — глибока, чесна, влучна, а мова — жива, емоційно насичена, з природною інтонацією та влучними деталями.
Серед здобутків Наталії — численні відзнаки "Коронації слова" за різні твори. Роман "Загублений між війнами", що торкається теми історичної пам’яті й морального вибору, приніс їй престижні премії імені Василя Симоненка та Михайла Коцюбинського. Її тексти звучать сучасно й гостро, вони змушують думати, співпереживати і — що важливо — не забувати про головне: про людину в епоху змін.
Наталія Доляк — це голос покоління, яке вміє дивитися правді в очі, не гублячи при цьому внутрішньої гідності. Її творча дорога — приклад того, як особисте переживання може перерости у глибоку й значущу розмову з читачем.