Чухліб Василь Васильович
Василь Чухліб, знаний український письменник і лауреат престижних літературних премій, народився 19 липня 1941 року в селі Лебедівка, що в Козелецькому районі Чернігівщини. Його родина була вчительською, і саме в атмосфері, де навчання та освіта цінувались понад усе, він виріс. Дитинство Василя припало на важкі роки Другої світової війни та повоєнні часи, що позначилося на його сприйнятті світу. Вже в ранньому віці, після переміщення родини до села Соколівка в Придеснянському регіоні, він почав знайомитись з навколишнім світом природи, що в майбутньому стане невід'ємною частиною його творчості.
Закінчивши семирічку в Соколівці, він продовжив навчання в десятому класі в місті Острі. Саме тут, ще будучи школярем, його перший вірш був опублікований у районній газеті "Правда Остерщини". Це стало першим кроком до літературної кар'єри. Після школи Василь вступив до Київського педагогічного інституту на мовно-літературний факультет, де здобув освіту викладача мови та літератури.
Після закінчення інституту він працював учителем у містах Добропілля та Обухів, але його літературні прагнення не покидали його. У 70-ті роки Василь Чухліб розпочав писати новели, які публікувались у періодичних виданнях. Зокрема, його роботи привернули увагу редакції журналу "Малятко", і вже незабаром йому запропонували писати оповідання для дітей. Так з'явилася перша книжка письменника під назвою "Хто встає раніше".
Талант Чухліба, який плідно працював в жанрі дитячої літератури, приніс йому популярність серед юних читачів. Він написав безліч чудових книжок, серед яких "Безкозирка", "Тарасикова знахідка", "Чи далеко до осені", "Пісня тоненької очеретинки", "Пілотка лісових горіхів" та багато інших. У його творах часто зображено природу, якою він наділяв своїх героїв — як добрих, так і лихих. Всі його персонажі живуть у гармонії з оточенням: з деревами, ріками, тваринами, відчуваючи і шануючи красу навколишнього світу, що є важливою темою в його творчості.
Василь Чухліб отримав визнання за свою багатогранну літературну діяльність. Він став лауреатом літературної премії імені Лесі Українки у 1996 році за свої збірки "Олень на тому березі" (1987), "Куди летить рибалочка" (1991) та "Колискова для ведмедів" (1995). Його роботи неодноразово відзначались за глибоке розуміння природи і здатність передати її красу через поетичні образи.
Василь Чухліб помер 20 листопада 1997 року після тривалої хвороби. Він був похований на батьківщині, у рідному селі Соколівка, де його пам'ять живе в серцях численних читачів і шанувальників його творчості.