Іван Іванович Чернецький — український поет, письменник, педагог та громадський діяч, чиє ім'я залишило значний слід у літературі та культурному житті Волині. Народився 23 грудня 1935 року в селі Злоєць, що на Холмщині. Сім'я Чернецьких пережила важкі часи під час Другої світової війни, коли в 1943 році загинув батько Івана, а сама родина зазнала репресій з боку німецької окупаційної влади. У 9 років Іван разом із родиною опинився на Херсонщині, а потім у селі Біляївка, де почав навчання в школі.
1946 року через голод на Східній Україні родина переїхала на Волинь, спочатку до села Воротнів, а потім до Рованців, неподалік Луцька. Тут Іван Чернецький закінчив середню школу, а пізніше вступив до Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, де навчався на історико-філологічному факультеті та активно відвідував літературну студію. Ще будучи студентом, він став відомим завдяки своїй літературній діяльності, а його вірші отримали схвальні відгуки таких відомих літераторів, як Василь Стус, Євген Сверстюк, Ігор Калинець, Іван Гнатюк.
Після закінчення інституту Чернецький працював вчителем історії та географії в кількох селах Одеської області, а згодом повернувся на Волинь, де продовжив свою педагогічну кар'єру в селі Печихвости Горохівського району. У 1964 році він залишив педагогічну практику та перейшов до Волинського краєзнавчого музею. Проте його діяльність не обмежувалась тільки освітою: вже в 1965 році Чернецький ледь уникнув ув’язнення, коли в нього вдома було проведено обшук, а кілька поезій були вилучені за політичні мотиви. За це його виключили з лав Комуністичної партії.
Чернецький активно працював у громадському житті. Він став депутатом Луцької міської ради першого демократичного скликання, а також очолював обласну організацію Товариства книголюбів протягом 20 років. Письменник також був членом Національної спілки письменників України з 1981 року.
Перші його вірші були надруковані в 1957 році в газетах і літературних альманахах. У 1969 році побачила світ його дебютна збірка поезій "Заручини", що відразу привернула увагу читачів і літературних критиків. З того часу він випустив близько двадцяти книжок поезії та прози, серед яких шість були для дітей. Його творчість також включала гумористичні твори та п’єси. Однією з останніх значних робіт стала збірка "Літа", видана в 2005 році, що охоплює широкий спектр тем і жанрів.
Важливим аспектом творчості Чернецького є його багатий літературний доробок для дітей, зокрема твори, що формували у дітей національну свідомість і любов до України. Його дитячі книжки, такі як "Незрозумілий цей Ілько" (1989), "Що повіз автомобіль" (1996), "Подарунок для Іванки" (2001), стали важливою частиною дитячої літератури та досі користуються популярністю серед маленьких читачів.
Чернецький також неодноразово отримував нагороди за свою літературну діяльність. Серед них — Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2011), літературно-мистецька премія імені Агатангела Кримського (2000), літературна премія "Родина Косачів" (2012) за твори для дітей, а також перемога на VІІ Всеукраїнському фестивалі гумору в 2013 році.
Окремі його твори були перекладені на кілька мов, зокрема на російську, білоруську та польську. Він також має цілу низку окремих видань своїх книг, які здобули популярність серед українських читачів. Чернецький залишив значний слід у культурному житті країни, розширивши горизонти української літератури і дитячої літератури в тому числі.
Помер Іван Іванович Чернецький 20 березня 2016 року, залишивши по собі великий культурний спадок та важливу частину української літературної традиції.