Валентин Лукич Чемерис — видатний український письменник, чия творчість охоплює численні жанри та теми. Народився 8 липня 1936 року в селі Заїченці на Полтавщині, у родині, де, мабуть, і почалася його любов до слова. Він виріс у селянському середовищі, що згодом глибоко відобразилося в його творчості. Перші роки його життя пройшли в селі, але вже в юності він переїхав до Дніпропетровська, де почав активно працювати і розвиватися як письменник.
З 1953 року Чемерис майже сорок років жив у Дніпропетровську, і саме тут його творчий шлях зробив перші кроки. Після закінчення Вищих літературних курсів при Літературному інституті імені О. М. Горького в 1971 році, він почав активно публікувати свої твори. Чемерис працював не тільки письменником, але й в редакціях обласних газет, а також у видавництві "Промінь". З 1989 по 1993 рік він очолював Дніпропетровську організацію Спілки письменників України. Після цього продовжував свою роботу в адміністрації Президента України, а сьогодні мешкає в Києві, де працює в редакції газети "Літературна Україна".
Письменник — прозаїк, публікується з 1962 року, при цьому його твори неодноразово виходили й іноземними мовами. Він є автором понад 28 книг, серед яких багато історичних романів, таких як "Скандал в імператорському сімействі" (з життя Давнього Риму), "Ольвія" (про Скіфію), "Смерть Атея", яка здобула Літературну премію імені Д. І. Яворницького в 1990 році. Крім того, в його доробку є фантастичні твори, серед яких "Білий король детективу" та "Приречені на щастя".
Ще одна важлива сторона творчості Чемериса — гумор. Він є автором ряду гумористичних збірок, таких як "Хто на току, а хто на боку", "Урок виховання", "Коли спокушає диявол", "Сватання по телефону", "Гуморески", "Вуса №3", "Операція 'Земфіра'", а також роману "Родина Гордія Залізняка". За збірку "Еліксир для чоловіків" він здобув республіканську премію в галузі сатири та гумору імені Остапа Вишні в 1990 році.
Один із значних етапів у творчості Валентина Чемериса — це роман "Фортеця на Борисфені", що вийшов у 1993 році і присвячений боротьбі за незалежність України. Подібну тематику він розвинув і в романі-есе "Президент". У 1995 році він випустив історичний роман "Епірська відьма, або Олімпіада — цариця Македонська", який продовжує його інтерес до історії та національних героїв.
Заслужене визнання отримала й його повість "Я любила Шевченка", що побачила світ у 1996 році.
Цей письменник, чия творчість охоплює різні жанри та проблеми, зробив вагомий внесок у розвиток української літератури. Його твори продовжують жити в серцях багатьох поколінь, залишаючи свій незабутній слід у культурі та літературі України.