Олекса Миколайович Бик — український громадський, політичний і культурний діяч, ветеран російсько-української війни, автор і виконавець власних пісень, поет, людина яскравої громадянської позиції. Його ім’я особливо відоме завдяки пісні "Добровольці Божої чоти", яка стала символом українського добровольчого руху, закарбувавшись у пам’яті багатьох через однойменний документальний фільм Леоніда Кантера та Івана Яснія про оборонців Донецького аеропорту.
Народився 4 грудня 1980 року в смт Сосниця Чернігівської області. З дитячих років відзначався великою любов’ю до літератури: перші вірші почав писати ще у шкільні роки. Навчався блискуче, закінчив школу із золотою медаллю, став переможцем багатьох філологічних та поетичних конкурсів. Після школи переїхав до Києва, де вступив на філологічний факультет Педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, продовжуючи розвивати літературний талант.
До подій Революції Гідності працював журналістом у виданні "Главком". Коли навесні 2014 року Росія окупувала Крим, Олекса Бик перебував там як репортер, висвітлюючи події з місця подій.
Під час революційних подій 2013–2014 років активно долучився до лав Правого сектору, де певний час виконував обов’язки речника. У липні 2014 року приймає рішення йти на фронт добровольцем. Служив у Добровольчому Українському Корпусі "Правий сектор" як стрілець, стрілець-водій та командир медичної групи. Провів деякий час у Донецькому аеропорту, але сам себе "кіборгом" не вважає.
З кінця 2014 – початку 2015 років брав участь у створенні 13-го батальйону ДУК ПС, що готувався до оборони Києва у разі загрози.
Відзначився й у культурній сфері, ставши одним із ініціаторів важливого мистецького проєкту "Пісні війни", який об’єднав учасників бойових дій і митців.
У 2017 році отримав премію імені Якова Гальчевського за активну громадську позицію та творчість.
У грудні 2017 року Олекса Бик став фігурантом скандалу через інцидент із проросійським активістом Русланом Коцабою, який публічно закликав ухилятися від мобілізації.
Бик активно бере участь у політичному житті країни: є членом партії "Національний Корпус", а восени 2020 року балотувався до Вишневої міської ради від цієї політсили.
Того ж року став співзасновником літературного конкурсу імені Анатолія Лупиноса — ще одного символу українського національного спротиву.
З початком повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Олекса Бик знову став до лав захисників — тепер як командир інженерно-саперної роти штурмової бригади Збройних сил України. У 2023 році брав участь у важких боях за Бахмут, вкотре підтвердивши свою відданість і мужність.