Микола Маркіянович Боровко: педагог, письменник, громадський діяч
Микола Маркіянович Боровко народився 13 травня 1948 року у мальовничому селі Борщів Баришівського району на Київщині. З дитинства він зростав у родинному середовищі, де цінували освіту, працю і любов до рідної землі.
Свої перші знання здобував у сільській школі, де йому прищепили повагу до українського слова. Згодом вступив до Київського педагогічного інституту, одного з найавторитетніших навчальних закладів України, де отримав фундаментальну освіту, що відкрила йому шлях у педагогіку.
Після завершення навчання Боровко присвятив себе вихованню молоді. Багато років він очолював Управління освіти і науки Бориспільського міськвиконкому, вкладаючи всі свої сили у вдосконалення навчального процесу, впровадження новітніх методик та підтримку обдарованої молоді. Його діяльність залишила глибокий слід у житті не одного покоління школярів.
Згодом Микола Маркіянович продовжив свій шлях у вищій освіті. Він став проректором і викладачем української мови в найбільшому на той час недержавному вищому навчальному закладі країни — Міжрегіональній Академії управління персоналом (МАУП). Там він не лише ділився знаннями зі студентами, а й активно працював над розвитком української гуманітарної освіти.
Окрім педагогічної діяльності, Микола Боровко зробив вагомий внесок у розвиток української літератури. Він є автором низки книжок, серед яких — поетичні збірки "Березень планети", "Земні турботи", "На межі літа", "Хатнище", "Ронделі", "Трубіж", "Сповідь" і "Різдво весни". Його твори сповнені глибокого патріотизму, ніжної любові до рідної природи, філософських роздумів про сенс людського буття.
Його творчість здобула широке визнання. Микола Боровко став лауреатом престижних літературних премій імені Остапа Бойченка та Андрія Малишка — поетів, чиї імена навіки закарбовані в історії української культури.
Визнання його праці не обмежилося тільки літературною сферою. 8 квітня 1991 року Миколі Маркіяновичу було присвоєно почесне звання "Заслужений працівник народної освіти Української РСР" — за особливі заслуги у розвитку освіти, впровадження нових підходів до навчання і виховання молоді.
У 1998 році за свій багаторічний внесок у розвиток освіти і науки він був нагороджений орденом "За заслуги" третього ступеня, а в 2006 році отримав Київську обласну премію за досягнення в галузі освіти.
Микола Боровко належить до тієї когорти людей, які щиро і беззастережно служили українській освіті й культурі. Його життя — яскравий приклад самовідданого служіння рідному краю, праці на благо народу, творчого горіння і любові до Батьківщини.