Тимофій Гнатович Бордуляк: тиха слава українського слова
Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863 року в селі Бордуляки Бродівського повіту на Львівщині. Його дитинство минуло серед мальовничих ланів і працьовитих людей, у звичайній селянській родині, яка щиро плекала любов до рідної землі та української культури.
Освіту Тимофій здобував у Львівській українській гімназії, де вже з ранніх літ виявив неабиякий хист до навчання. Згодом продовжив навчання на богословському факультеті Львівського університету — закладові, який дав Україні багатьох визначних діячів. По завершенні студій обрав шлях священика і вчителя, щиро віддано служачи людям у селах Західної України. Його життя було простим, але сповненим глибокого змісту: проповідь віри, просвітницька діяльність і любов до рідного слова стали його життєвими дороговказами.
У літературі Бордуляк заявив про себе 1887 року, коли на сторінках журналу "Зоря" опублікував свій перший вірш під назвою "Русалка". Твір був добре прийнятий читачами, і це окрилило молодого письменника на подальшу творчу працю.
1899 року у Львові вийшла перша збірка його оповідань під символічною назвою "Ближні". Твори цієї книги вирізнялися глибоким розумінням селянського життя, щирістю й теплом. Автор уміло передавав психологію простих людей, їхні радощі й тривоги, мрії та повсякденні турботи.
У 1903 році в Києві побачила світ ще одна вагома книга Бордуляка — "Оповідання з галицького життя", де було передруковано більшість творів із першої збірки. Ця публікація стала ще одним підтвердженням літературного обдарування Тимофія, який умів показати побут, характери і внутрішній світ своїх героїв із вражаючою делікатністю.
Упродовж наступних років письменник не припиняв творчої праці. Він опублікував у різних періодичних виданнях ще кілька знакових оповідань, серед яких "Жура", "Передновок", "Прохор Чиж" та інші. У його прозі завжди відчувалося велике співчуття до долі простої людини, щира любов до рідного краю, занепокоєння за майбутнє української нації.
Останні роки життя Бордуляк провів у селі Велика Ходачка на Тернопільщині. Саме тут 16 жовтня 1936 року обірвалося його життя. Тихо і без зайвого розголосу він пішов із цього світу, залишивши по собі скромну, але цінну спадщину — правдиві й проникливі історії про людей, серед яких він жив і яким присвятив свою творчість.
Тимофій Бордуляк залишився в українській літературі як майстер тонких психологічних портретів і глибокого розуміння народного духу. Його творчість нагадує світлий оберіг пам'яті про ті часи, коли сила народу трималася на вірі, чесній праці та любові до рідної землі.