Степан Олександрович Бабій: письменник, лікар, громадський діяч
Степан Олександрович Бабій народився 28 березня 1940 року у мальовничому селі Голибіси, що на Шумщині в Тернопільській області. Його життєвий шлях від початку поєднував у собі тягу до знань, служіння людям і любов до рідного слова.
Після закінчення медичного училища Степан вирішив поглибити свої знання не тільки у сфері медицини, а й гуманітарних наук — прослухав курс філологічного факультету Львівського університету і згодом отримав диплом лікаря в Тернопільському медичному інституті. Його багатогранна освіта стала надійною основою для подальшої професійної і творчої діяльності.
Трудова кар'єра Бабія розпочалася на Рівненщині: він працював лікарем у селах Хотин Радивилівського району та Олександрія Рівненського району. Медична практика допомогла йому глибше зрозуміти життя простих людей, їхні радощі й болі, що згодом знайшло відгук у його літературній творчості.
У 1986–1990 роках Степан Бабій працював на творчій ниві, повністю присвятивши себе письменницькій праці. А з 1990 до 1998 року обіймав важливі державні посади — був завідувачем відділу культури в Рівному і заступником голови Здолбунівської райдержадміністрації. У 2000–2005 роках очолював Рівненську обласну організацію Національної спілки письменників України, активно працюючи над розвитком літературного життя краю.
Як письменник, Степан Бабій має надзвичайно багатий творчий доробок. Він є автором понад сорока книжок — поетичних збірок, прозових творів, публіцистичних праць. Його вірші вирізняються щирістю, глибоким філософським змістом і особливим почуттям часу.
Поетичні збірки автора:
"Журавлиний невід"
"Відкриваю себе"
"Пізні яблука"
"Потривожені птахи"
"Із вирію літ"
"Ріка у відблиску очей"
"Україна під сатаною"
"Це інший світ"
"У холодному блиску комет"
"Такий день"
"Вертаючий з небес"
"Нічні спалахи"
"Приречені сніги"
Прозаїчні твори:
"Криниця на пагорбах"
"Плата за любов. Прокляття волхвів"
Публіцистика:
"Волинські дзвони"
"Луни повстанського краю"
"На хвилі, на часі" та інші
Варто також згадати його участь у створенні трьох телефільмів про Тараса Шевченка, а також проєктів "Одержима" (присвячений Лесі Українці) і "Гурби", що ще раз підтверджує широту інтересів Бабія.
Його вклад у розвиток української літератури та культури відзначений численними нагородами. Серед них — обласна літературна премія імені Володимира Поліщука (1985), просвітянська премія імені Григорія Чубая (2000), премія імені Світочів (2016).
Степан Бабій залишається живим прикладом того, як можна поєднати працю лікаря, громадського діяча і письменника, присвятивши все життя служінню народу та рідному слову.