Ганна Василівна Арсенич-Баран
Ганна Василівна Арсенич-Баран народилася 26 червня 1970 року в мальовничому селі Нижній Березів, що в Косівському районі Івано-Франківської області — самому серці Гуцульщини, краю багатої культури й неповторної природи. Вже змалку її оточували пісні, легенди, народна мудрість, що згодом лягли в основу її творчості.
Свою філологічну освіту вона здобула в Івано-Франківському педагогічному інституті імені Василя Стефаника, закінчивши його у 1992 році. Гуцульщина стала для Ганни Василівни не лише домом, а й першою літературною школою. Тут вона активно друкувалася у місцевій пресі, а її пісні звучали на святах і вечорах. У 1997 році вийшла її перша поетична збірка "Рушник на калині" — щира, тепла книжка, що одразу знайшла відгук і в серцях читачів, і серед критиків.
Новий етап життя розпочався для письменниці у 1998 році, коли вона разом із чоловіком, священиком Мироном Бараном, і сином Іванком переїхала до Чернігова. Тут Ганна Василівна влаштувалася вчителькою у школу-ліцей № 15, де одразу завоювала повагу колег та учнів завдяки своїй енергії, щирості та високому професіоналізму.
Водночас вона активно влилася в громадське й культурне життя міста: стала помітною постаттю на заходах товариства "Просвіта", брала участь у діяльності Чернігівської організації Національної спілки письменників України. Саме у 1998 році, після виходу другої збірки "Музика черемхи", Ганну Василівну прийняли до лав НСПУ.
Талант і праця принесли свої плоди: у 2006 році вона стала лауреаткою престижної обласної премії імені Михайла Коцюбинського за роман "Тиха вулиця вечірнього міста" — проникливу і тонку розповідь про сучасне життя і вічні людські почуття.
Творчий доробок письменниці постійно зростає. Її поетичний стіл не пустує: одна за одною виходять у світ нові книги — "Розквітлий глід", "Солодкі слова", "Молитва небо здіймає вгору", кожна з яких відкриває читачеві ще одну грань її щедрої душі.
Сьогодні Ганна Арсенич-Баран працює в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Костянтина Ушинського, продовжуючи передавати свій досвід і любов до рідного слова педагогам нової генерації.
Вона живе у Чернігові — місті, яке стало її другою домівкою, і продовжує натхненно творити, збагачуючи українську літературу новими творами.
Ганна Василівна є авторкою:
поетичних збірок:
"Рушник на калині" (1997),
"Музика черемхи" (1998),
"Розквітлий глід" (2001),
"Тремтять гіацинти" (2003),
"Обнадію весною" (2005);книжок прози:
"Під райськими яблучками" (2001),
"У понеділок все буде по-іншому" (2003),
"Як зійде місяць" (2005),
"Солодкі слова" (2010);роману:
"Тиха вулиця вечірнього міста" (2005).
Її творчість — це щирий діалог із душею читача, це тепло серця, яке прагне ділитися красою слова і невмирущою любов'ю до рідної землі.