Алядінова Лейля Шамілівна
Алядінова Лейля Шамілівна народилася 9 квітня 1947 року у непростий для країни час, коли післявоєнні роки накладали відбиток на кожну родину. Матеріальні труднощі були звичним явищем: їжі завжди бракувало, з одягом також було сутужно. Проте, попри всі труднощі, у домі Лейлі завжди панував дух творчості та натхнення.
Книги стали справжнім порятунком і джерелом радості її дитинства. Література займала в родині почесне перше місце. Батько, часто їздячи у відрядження, обов'язково привозив із собою книги — різні за жанрами, авторами і тематиками. Завдяки цьому в домі сформувалась багата бібліотека, яка стала для Лейлі вікном у великий світ.
У будинку Алядінових постійно збиралися цікаві люди — письменники, композитори, артисти, художники. Атмосфера постійних розмов про мистецтво, літературу, музику стала для дівчинки найкращою школою. Саме в такому середовищі Лейля з раннього дитинства полюбила читання: будь-яка книга, газета чи журнал миттєво опинялися у її руках. Вона захоплено читала як російську класику, так і переклади зарубіжної літератури, слідкувала за публікаціями в періодичних виданнях.
Під впливом прочитаного Лейля рано почала писати власні історії. Перший свій твір — зворушливу розповідь про їжачка — вона створила у четвертому класі. Вже у сьомому класі одна з її нових розповідей була надрукована у газеті "Піонер Сходу", що стало для юної авторки справжньою перемогою і поштовхом до подальшої творчості.
Закінчивши Ташкентський університет за спеціальністю філологія, Лейля отримала глибоку гуманітарну освіту, яка допомогла їй сформувати власний стиль письма. Великий вплив на її творчість мав чоловік — талановитий поет Адхат Сінугил, член Спілки письменників. Їхня зустріч у Ташкенті стала доленосною: знайомство переросло у листування, яке згодом привело до весілля і спільного життя в Ташкенті.
До 1994 року Лейля Алядінова жила і працювала у Ташкенті, займаючи різні посади у видавництвах та наукових установах. Значущим етапом її кар'єри була робота музичним редактором на "Узтелерадіо", де вона не лише редагувала матеріали, а й брала участь у створенні важливих культурних проектів.
У 1994 році Алядінова переїхала до України, де почала новий етап своєї творчої діяльності. Вона стала спеціальним кореспондентом газети "Голос Криму", продовжуючи присвячувати себе літературі, журналістиці та громадській діяльності.
Її публікації з'являлися у таких авторитетних виданнях, як журнал "Звезда Востока" (російською мовою), кримськотатарський журнал "Йилдиз", татарський журнал "Ідель". Вона також є авторкою оповідань, які увійшли до збірника сучасної кримськотатарської прози "Самотній пілігрим". Наразі готується до друку новий збірник її оповідань, який обіцяє стати важливою подією для всіх шанувальників її творчості.
Лейля Алядінова — приклад людини, яка, попри труднощі та випробування, зуміла зберегти вірність літературі, культурі і своєму народові. Її життєвий шлях надихає і свідчить про силу таланту та любові до слова.