Біографія Дмитра Тягнигоре
Дмитро Тягнигоре, чиє справжнє прізвище було Дмитро Сідлецький, народився в 1880-х роках на Київщині. Його життя було насичене подіями та змінами, які відображають складну історію України в період Визвольних змагань. Відомий як православний священик, Дмитро Сідлецький став важливою фігурою в Україні під час боротьби за незалежність. Він служив старшиною в Армії УНР, активно підтримуючи українську національну ідею. Після поразки визвольних змагань він змушений був емігрувати, спочатку переїхавши до Галичини, а потім, у 1924 році, він переїхав до Куби. Впродовж наступних років його шлях пролягав до Америки, де він проживав з 1924 по 1930 рік.
У 1931 році, за дорученням архієпископа Теодоровича, Дмитро вирушив до Бразилії, щоб організувати Українську Автокефальну Православну Церкву (УАПЦ), що мало велике значення для української громади в діаспорі. Протягом всього цього часу, незважаючи на труднощі еміграції, Дмитро Тягнигоре активно писав. Його творчість була характерна для того часу – непретензійні, але глибокі історичні та побутові оповідання, які відображали життя українців в складних умовах. Перші публікації Дмитра з’явились у 1924 році, коли його оповідання з’явились в американському часописі "Дніпро" (Трентон, США). Це був початок його літературної кар'єри за кордоном, і того ж року він став постійним автором іншого важливого українського видання – "Українського голосу".
Одним із значних творів Дмитра Тягнигоря є оповідання "Страшний Замок", яке було опубліковане в 1936 році в "Календарі Українського голосу". Це оповідання увібрало в себе елементи української історії та культури, що створюють атмосферу тієї важливої епохи, через яку проходили не тільки самі українці, але й всі народи, що прагнули незалежності. Відзначаючи не тільки літературну діяльність Дмитра, можна говорити і про його важливу роль у становленні та підтримці української церкви в еміграції, що залишила помітний слід в історії українського духа.
Читати повністю →