спектакль Графиня Маріца Київ 2026-02-04 18:00 Київський театр оперети
- Режисер-постановник — н.а. України, художній керівник театру Б. Струтинський
- Диригент-постановник — н.а. України С. Литвиненко
- Балетмейстер-постановник — з.а. України В. Прокопенко
- Хормейстер-постановник — з.д.м. України І. Ярошенко
- Художник-постановник — н.а. України О. Білозуб
- Художник з костюмів — І. Давиденко
- Асистент балетмейстера — Н. Скуба
- Диригент — з.д.м.України С. Дідок
- Світлове оформлення — Р. Долинич
- Звукорежисер- В. Симоненко
- Концертмейстери — з.а. України О. Опанасенко, Л. Тітаренко, Є.Хляпова
- Помічники режисера — О. Ісаєва, О. Жмура
«Графиня Маріца»
Яскрава, емоційна, сповнена угорського темпераменту — оперета «Графиня Маріца» Імре Кальмана знову оживає на сцені Національної оперети України, але вже в новому, по-сучасному динамічному прочитанні. Цей твір, який не випадково називають «угорською рапсодією», занурює глядача у світ блискучих чардашів, запальної музики, несподіваних поворотів і витонченого театрального гумору.
Правонаступники композитора, зокрема його донька Івонна Кальман, надали Україні офіційну ліцензію на постановку, що стала важливою подією в культурному житті Києва. Але це не просто класична версія оперети — глядач отримує оновлену, багатогранну сценічну композицію.
У новій інтерпретації авторка лібрето Ярослава Іваницька переосмислила класичну драматургію п’єси Юліуса Браммера та Альфреда Грюнвальда, доповнивши її сучасними акцентами й глибшими психологічними нюансами. У музичному полотні відкрито і відновлено частини оригінального клавіру Кальмана, додано сценічні епізоди, які раніше були втрачені, створено нові поетичні тексти до арій, а також інтегровано балетний дивертисмент — цілісну пластичну вставку, що підсилює візуальну і музичну мову вистави.
Режисерська концепція ґрунтується на тому, що театр має говорити про сучасне — навіть коли діє в умовах історичного жанру. Саме тому, крізь розкіш декорацій і барвистих костюмів, звучать цілком актуальні теми: інфляція, економічні реформи, кризи, пошук стабільності в умовах постійної зміни реальності. Але все це подано легко, іронічно, з витонченістю, яка не порушує магії елегантного дворянського світу, а, навпаки, робить її ще більш проникливою для сучасного глядача.
Окремої уваги заслуговує візуальне оформлення вистави. Сценографія побудована на глибокому синьому кольорі, що символізує спокій і гармонію, але також має історичні корені — він часто зустрічається в народному угорському одязі. У сценічному просторі тонко вплетено мотиви угорської вишивки, а візуальні елементи нагадують про знаменитий австрійський модерн, що робить виставу справжнім візуальним святом. Особливим перформативним моментом стає сцена «Орфеуму» у другому акті, де балетний дивертисмент оформлений у стилі угорського канкану — яскраво, з гумором і феєричністю.
Музика «Графині Маріци» — це окрема мова, здатна розповідати історії без слів. Мелодії Кальмана давно стали класикою, проте їхнє виконання вимагає не тільки технічної майстерності, а й глибокої емоційної віддачі. Вокальні партії охоплюють величезний діапазон, від ліричних і чуттєвих арій до грандіозних масових фіналів, що не поступаються за масштабом справжнім оперним сценам. Сам Імре Кальман зізнавався, що після створення цієї оперети написати щось нове було надзвичайно складно — настільки довершеною виявилася «Графиня Маріца».
Ця постановка — не лише даниною класиці, а й жива, дихаюча сучасністю театральна подія. Вона поєднує чарівність минулого зі щирістю теперішнього, легкість жанру з глибиною змісту, і дарує глядачеві не просто розвагу, а повноцінне емоційне переживання, у якому хочеться залишатися ще довго після фінального акорду.
