Світ електрогітар вирізняється стабільністю: десятиліттями лідерами залишаються Fender, Gibson, Ibanez, Yamaha. Хоча суперечки між фанатами «американців» і «японців» не стихають, більшість сучасних моделей виробляють у Південно-Східній Азії. Це здешевлює процес і робить інструменти схожими між собою: вони мають прийнятний звук, стандартний дизайн, однакову вартість і подібні проблеми з фурнітурою. Для початківців це не критично — часто вибір визначається улюбленим музикантом або доступною ціною. Великі бренди змушені йти на компроміси через глобальні економічні умови, але водночас намагаються зберігати кастомне виробництво й робити його доступнішим. Таким чином, ринок балансує між масовістю й якістю, а виживають ті, хто вміє поєднати обидві стратегії.Отже, світ електрогітар: традиції, тренди та майбутнє індустрії - далі у нашій статті
Світ електрогітари на диво стабільний. Роками і десятиліттями в топі індустрії тримаються одні й ті самі імена, одні і ті самі моделі виграють міжнародні нагороди на галузевих виставках, а зірки світової гітарної сцені ендорсять одні й ті самі компанії. Враховуючи певну консервативність гітарного кола, це й не дивно, але все ж таки варто розуміти загальні тенденції та рухи, що відбуваються під лакованою поверхнею успішного успіху брендів-гігантів. Докладніше про те, що ж насправді відбувається у світі електрогітар поговоримо з експертом музичного інтернет-магазину Музлайн.
Америка проти Японії, та до чого тут Південно-Східна Азія
Поза реаліями який бренд якій корпорації належить, у свідомості більшості музикантів асортимент інструментів ділиться за національною ознакою - Сполучені Штати та Американський континент в цілому представляють Fender, Gibson та інші, а за команду Японії грають Ibanez та Yamaha, як найпотужніші представники регіону. Обидва табори мають шалену армію прихильників по всьому світі, які у тому числі витрачають не тільки гроші на нові інструменти, а й нервові клітини в інтернет-суперечках, хто краще, вище, сильніше. А правда полягає в тому, що більшу частину сучасних моделей електрогітар обох “світів” виготовляється на заводах, розташованих у Південно-Східній Азії, бо так дешевше і логістика зручніше та економніше. Тому - саме в результаті такої локалізації виробництва - зʼявився свого роду феномен інструментів, що є на сто відсотків якісними, але при цьому однаковими незалежно від бренда виробника. Такі гітари мають:
- дополі посередній тембр, але якісний стрій;
- стандартизований дизайн відповідно до вимог бренду;
- приблизно однакову вартість;
- майже такі самі проблеми (через використання недорогої заводської фурнітури, або через стандартизований контроль та експертизу якості).
Звичайно, для пересічного музиканта, а там більше початківця, все це не має жодного значення, бо як демонструє досвід та спостереження робітників музичних салонів, більшість з покупців обирають гітару за принципом “на схожій грає мій улюблений музикант” та “я можу собі дозволити лише цю модель”.
Чи дискредитували себе великі бренди?
І так, і ні. Глобальні економічні тендеції не лишають виробникам простору для маневру і певні рішення, які ухвалюються в високих кабінетах продиктовані виключно намірами втриматися на ринку. Але у той самий час, на думку експертів інтернет-магазину Muzline, існую і тенденція-балансир - коли легендарні виробники типу тих же Fender та Ibanez намагаються підтримувати кастомне виробництво і потихеньку виводити його на рівень масового покупця, гарантуючи високу якість там, де раніше можна було зустріти лише високу вартість. Як і раніше, виживає найсильніший і у випадку з електрогітарами це не завжди погано.
Відповіді на популярні запитання
Що робить світ електрогітар стабільним?
Які бренди традиційно представляють США та Японію?
Чому більшість електрогітар виробляють у Південно-Східній Азії?
Чим схожі сучасні гітари різних брендів?
Як початківці зазвичай обирають електрогітару?
Чи втратили великі бренди довіру музикантів?
Яка головна тенденція серед провідних виробників?
