спектакль Сумнів Київ 2026-01-24 17:00 Український драматичний малий театр
Сумнів — Київ, Малий театр
У католицькій церковній школі в Бронксі порядок тримається на дисципліні, правилах і безкомпромісній вимогливості. Саме такою є директорка закладу — сестра милосердя Алоізіус Б’ювер: прискіплива, уважна до деталей і нетерпима до будь-яких натяків на «крамольну» поведінку. Вона звикла, що авторитет не обговорюють, а моральні межі не розмивають. Та одного дня в її внутрішньому світі з’являється тріщина — гнітючий сумнів щодо отця Флінна, священника, який, на її думку, занадто багато часу й уваги приділяє вихованню учнів. Його стиль спілкування здається теплішим, м’якшим і надто «сучасним», а отже — підозрілим у системі, де звикли до дистанції й контролю.
Особливо її непокоїть те, що отець Флінн опікується Дональдом Мюллером — єдиним чорношкірим учнем школи. Для Дональда ця підтримка справді життєво важлива, бо дія розгортається у 1964 році — на тлі різких змін у американському суспільстві. Нещодавно було прийнято Закон про громадянські права, який заборонив дискримінацію за расою, кольором шкіри чи релігійними переконаннями, але реальне життя не змінюється за один підпис. У класах, у коридорах, у поглядах дорослих і дітей ще живе стара система — з її упередженнями, страхом «інакшості» та негласними правилами, які можуть ламати долі так само легко, як і відкриті заборони.
Ця історія не про просте «хто винен». Вона про те, як народжується підозра і як швидко вона починає керувати людьми. Чи є тут місце Богові, істинній вірі та моралі — коли правда не лежить на поверхні, а докази тримаються на інтонаціях, здогадах і внутрішньому відчутті? Бо мораль — річ дивна: інколи вона найделікатніше прихована, а інколи — до болю очевидна. Її намагаються заплутати, обернути на зручну теорію, прикрити словами про «благо», але водночас вона залишається прозорою для тих, хто готовий дивитися чесно. І в патріархальному світі немає такої мерзенності, яку хтось колись не намагався б продати під виглядом добра або «правильності».
Тож за ким правда — за мудрою сестрою милосердя та її майже святою інтуїцією, що вловлює небезпеку там, де інші ще нічого не бачать? Чи за священником із сучаснішими поглядами на релігійні догми, якого люблять діти, бо з ним легко говорити і не страшно бути собою? І що робити, коли сумнів стає сильнішим за факти, а впевненість — небезпечнішою за помилку?
«Сумнів» — це напружена тканина з таємниць, підозр, вагань, заборон, непевності та побоювань. Вистава змушує слухати підтексти, помічати дрібниці й ставити собі незручні запитання: де межа між захистом і переслідуванням, між принциповістю і жорстокістю, між турботою і контролем. Постановка створена за однойменною п’єсою американського драматурга Джона Патріка Шенлі у перекладі Аліни Козачишин-Чалчинської та Володимира Чалчинського. Це історія, після якої сумнів не зникає разом із фіналом — він ще довго залишається поруч, як тихий, але настирливий голос усередині.
