спектакль Чорний півень Київ Київський академічний театр ляльок
- Автор - Наталя Орешнікова, Ніна Малишка за казкою Зоряни Живки
- Режисер - з.а. України Наталія Орешнікова
- Художник - Інесса Кульчицька
«Чорний півень» — казка-метафора, що оживає на сцені
У Київському театрі ляльок готується зустріч із виставою, яка вражає не лише дитячу уяву, а й дорослу душу. «Чорний півень» — це не просто казка, це вишукано сплетена притча, в якій переплітаються поезія, фольклор і глибока людська символіка. Постановка оживає у віршованому ритмі, візуальній розкоші та образах, що наче зринають із снів або народних легенд.
З перших хвилин глядача занурюють у чарівний потік слів:
Котилася торба
з високого горба.
У торбі — намисто,
перлини іскристі…
І ці перлини — не просто прикраси, а цілі світи: зоряні системи, древні міфи, людські драми і краса, яку здатна побачити тільки уважна душа. У кожній перлині — нова історія, нове відкриття. Метафора розгортається не лише на сцені, а й усередині глядача.
У центрі оповіді — самотня жінка. Живе вона у місті, без дітей, без родини, у тиші, що з часом стає важкою. Та одного дня вона вирішує щось змінити й іде на базар, де купує курчатко. Звичайне, чорне, непримітне. Але з нього виростає не просто птах — виростає справжній півень-козак.
Його образ — яскравий, гіперболізований, наповнений народною фантазією: блискуче чорне пір’я, гордий чуб, широкі шаровари, хвіст, схожий на бойовий прапор. А коли він кукурікає — не тільки півміста чує, а здається, прокидається сама поезія.
Історія ця подається з м’яким гумором, тонким фольклорним забарвленням і виразною естетикою українського села, в якому ще живуть міфи й перекази. Вірші, що звучать у виставі, — не просто римовані рядки, а своєрідна музика, що веде глядача крізь світ образів:
Чижик, чижик, чижинець,
Прехороший молодець!
По садочку скакав,
Пані Марію вітав…
Але за цією казковістю — глибші пласти. Це вистава про внутрішню порожнечу й раптову надію. Про те, як у нашому житті може з’явитися хтось — іноді маленький, дивний, несподіваний, — хто змінить усе. І навіть якщо він має вигляд птаха — він може виявитися символом нового початку.
Постановка вражає своєю емоційною палітрою, візуальною вигадливістю та уважністю до кожної дрібниці. Декорації — водночас прості й багатошарові, кольорові й ніжні, а ляльки — виразні, живі, з харизмою. Усе — від світла до музики — працює на створення атмосфери чогось дуже особистого, трепетного, навіть трохи чарівного.
«Чорний півень» — це вистава, яка нагадує: у кожній людині живе потреба в близькості, у дивах, у тому самому "курчаткові", що здатне вирости в щось значуще. І саме такі казки лікують, не повчаючи. Вони тихо заходять у серце і залишають там теплий слід.
Це вистава для всієї родини. Вона змусить дітей сміятись і захоплюватись, а дорослих — замислитись. А ще вона з тих, які хочеться подивитися ще раз, бо кожного разу в ній відкривається щось нове.
