Все більше власників електромобілів надають перевагу встановленню зарядних станцій вдома, оскільки це економить час і дозволяє планувати поїздки без зайвих зупинок. Вартість складається з ціни пристрою та робіт по підключенню. При виборі враховуються тип роз'єму (частіше Type 2 або GB/T), потужність (зазвичай 7 кВт для нічної зарядки, або 11–22 кВт для прискореної) та додаткові функції. Серед них — DLB для балансування навантаження, підключення до смартфону, RFID-картки, захист корпусу IP54–IP66, а також вбудовані системи безпеки. Чим багатша комплектація, тим дорожче обладнання, але комфорт і надійність вищі. Окрім покупки станції, необхідні витрати на монтаж і підготовку електромережі. Для однофазних рішень до 7 кВт достатньо окремої лінії з автоматом 32 А, але для трифазних установок на 11–22 кВт можуть знадобитися збільшення виділеної потужності, заміна проводки, установка більш потужних автоматів та заземлення. Роботи краще довіряти кваліфікованим електрикам. При офіційному підключенні важливі документи і погодження. Після монтажу проводиться тестовий запуск і перевірка захисту, що гарантує безпеку та довговічність експлуатації.Отже, Домашня зарядна станція для електромобіля: вартість, підключення та вибір - далі у нашій статті
Все більше власників електромобілів замислюються над тим, щоб заряджати машину не лише на громадських станціях, а й удома. Це зручно, економить час і дозволяє планувати поїздки без зайвих зупинок. Підсумкова сума включає вартість самого пристрою та ціну робіт із його підключення. Важливо оцінити технічні умови на майданчику, підібрати відповідний тип роз’єму й правильно розрахувати потужність, щоб уникнути додаткових витрат у майбутньому.
Параметри, що впливають на вартість домашньої зарядної станції
Перед купівлею обладнання варто розібратися, з чого складається його ціна. На підсумкову суму впливає тип роз’єму – для європейських моделей частіше обирають Type 2, для китайських – GB/T, а також характеристики обраного пристрою.

Для більшості користувачів достатньо 7 кВт, щоб зарядити батарею за ніч, але для тих, хто хоче пришвидшити процес, підійдуть зарядні станції для електромобілів на 11 або 22 кВт.
Немалу роль відіграють додаткові функції:
- DLB (Dynamic Load Balancing) – допомагає розподіляти навантаження по мережі й не перевантажувати електричну систему будинку;
- Підключення до смартфона – через Wi-Fi або Bluetooth, щоб віддалено контролювати процес зарядки й переглядати статистику;
- RFID-картки – дозволяють обмежувати доступ до станції стороннім;
- Ступінь захисту корпусу IP54–IP66 – чим вищий показник, тим надійніше працює обладнання під час встановлення на вулиці;
- Вбудовані захисні функції – вимкнення при перегріві чи стрибку напруги, захист від витоків струму, удару блискавки тощо.
Чим багатше комплектація, тим вища вартість, але для деяких власників ці опції зроблять використання станції комфортнішим і безпечнішим.

Додаткові витрати при встановленні станції
Вартість самого обладнання – лише частина витрат. Потрібно враховувати підключення й підготовку мережі. Наприклад, якщо в будинку однофазна мережа 220 В і планується встановлення пристрою потужністю до 7 кВт, то зазвичай вистачає виведеної назовні розетки або прокладки окремої лінії від щита з автоматом 32 А. Це відносно проста робота, і її ціна невисока.
Однак при встановленні трифазної станції на 11 або 22 кВт ситуація складніша. Може знадобитися:
- збільшення виділеної потужності від енергокомпанії за адресою підключення;
- встановлення потужніших автоматів захисту та УЗО;
- заміна старої проводки на кабель із більшим перерізом;
- монтаж захисних пристроїв і правильне заземлення.

Усі ці роботи краще довіряти кваліфікованим електрикам. Фахівці підберуть кабель відповідного перерізу, перевірять стан щита й зможуть гарантувати безпечну експлуатацію обладнання. Якщо потрібне офіційне виділення потужності та підключення 11–22 кВт, у кошторис слід включати витрати на оформлення документів, оплату техумов і оплату робіт із заміни автоматики. При виборі обладнання варто цікавитися умовами гарантії та наявністю сервісної підтримки у виробника.
Після встановлення корисно провести тестовий запуск станції, упевнитися в правильності підключення й коректності роботи захисних систем. Це знижує ризик перевантаження мережі та подовжує строк служби обладнання. Під час перевірки майстер проводить випробування ізоляції, перевіряє струми витоку й фіксує результати в акті. Документи знадобляться при гарантійних зверненнях і при зверненні до енергокомпанії.



















