спектакль Документальний перформанс «Radio Live» (Франція) Київ 2026-06-10 18:00 Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Документальний перформанс «Radio Live» у Києві: Франція на сцені Театру на лівому березі Дніпра
Проєкт «Radio Live» уже десять років виходить за межі звичного театрального формату й запрошує на сцену молодих людей, для яких особиста історія стає способом говорити про більші теми: залученість, ідентичність, пам’ять, війну, дружбу й відповідальність перед іншими. Це не вистава в класичному сенсі, де актори проживають написані ролі. Тут звучать живі голоси людей, які говорять від себе й про себе, але їхні розповіді неминуче відкривають ширший контекст — родинний, соціальний, політичний, мистецький.
У Києві документальний перформанс «Radio Live» представить Францію на сцені Театру на лівому березі Дніпра. Формат проєкту побудований на довірі до голосу, до прямого свідчення, до моменту, коли людина бере мікрофон і говорить про досвід, який не завжди легко вмістити в коротку відповідь чи суху біографічну довідку.
Проєкт, що виріс із радіо й живої розмови
У межах програми Авіньйонського фестивалю 2025 року радіопродюсерка й журналістка Орелі Шарон передала мікрофон учасникам із різних країн і територій — Франції, Сирії, Гази, України, Лівану, Руанди та інших місць, де особиста доля часто виявляється нерозривно пов’язаною з історичними подіями. Щовечора на сцені з’являються троє учасників, які діляться тим, як воєнне насильство змінило їхнє життя: особисте, родинне, соціальне, мистецьке, активістське.
«Radio Live» працює як журналістське дослідження, але не залишається в межах репортажу. Кожен новий випуск змінюється, реагує на людей, контекст і місце, де відбувається показ. Усні історії тут поєднуються з живими малюнками, музикою та відео. Завдяки цьому розмова не замикається лише в словах: вона отримує ритм, візуальний образ, паузи, інтонації, простір для тиші.
Водночас це перформанс про дружбу як силу, що народжується не з однаковості, а з готовності слухати. Проєкт пропонує розмовляти з тими, хто від нас відрізняється, не стираючи різниці й не намагаючись зробити чужий досвід зручним. У цьому, власне, і є його особлива точність: він не пояснює світ за всіх, а дає людям місце, де вони можуть говорити самі.
Орелі Шарон
Орелі Шарон — продюсерка програм L’Avant-scène на France Culture та координаторка креативного радіопростору L’Expérience. Вона закінчила Sciences Po Paris, Paris III та New York University. З 2011 року працює з документальними програмами про активізм на замовлення Radio France, зокрема створювала Underground Democracy у Газі, Тегерані та Алжирі.
Окрема важлива частина її роботи пов’язана з темою молоді у Франції. Серед її проєктів — «Французька передача» для France Inter у 2015 році, «Молодь» для France Culture у 2016 році, а також фільм «Французька банда», який Амелі Боннен зняла для France 3 у 2017 році. Свої подорожі й спостереження Орелі Шарон описала у книжці «Раніше краще не було, краще буде потім», що вийшла у видавництві L’Iconoclaste.
Разом із Матильдою Ґамон вона заснувала продакшн-платформу Radio Live. Її діяльність зосереджена на створенні вистав Radio Live та майстер-класів, присвячених саморозповіді. У цьому підході важлива не лише техніка оповіді, а й право людини говорити власним голосом — без чужої редакції, яка забирає живу нерівність досвіду.
Ґала Вансон
Ґала Вансон — ілюстраторка, яка навчалася в мистецькій організації Arts Décoratifs de Paris. У своїй роботі вона поєднує живопис, письмо та графічний дизайн, тому її участь у «Radio Live» природно вписується в саму форму проєкту: історія звучить, але водночас виникає перед глядачем як лінія, колір, жест, образ.
Як дизайнерка Ґала Вансон співпрацює з Le BAL, національною сценою Châteauvallon-Liberté, Radio France та Centre Pompidou. Її цікавлять документальні форми й суспільні теми, а в центрі творчого пошуку часто опиняється зв’язок між особистим і колективним. Вона шукає спільні мови там, де досвід людей може бути дуже різним, але потреба бути почутими залишається однаково сильною.
Ґала Вансон також є авторкою альбому Catcheur d’Amour («Борець кохання»), виданого Seuil Jeunesse, та коміксу La Boucherie parisienne («Паризька м’ясна крамниця»), що вийшов у L’Association.
Емма Прат
Емма Прат — музикантка, яка вивчала вокальний джаз у Консерваторії Лілля. Її цікавлять техніки й форми вокальної імпровізації, а також робота з голосом у всіх його проявах — від музичної фрази до живої присутності людини в просторі. Окрім музичної освіти, вона має магістерський ступінь із гуманітарних і соціальних наук, здобутий у Ліллі.
У 2020 році Емма Прат приєдналася до команди районного вебрадіо, де створює, веде та продюсує радіопрограми. Того ж року вона стала авторкою, композиторкою та виконавицею в тріо LUNAR. Колектив отримав Sabina Por Aqui Public Prize в Убеді, Іспанія, а його перший EP Promesa вийшов у 2020 році.
У 2023 році Емма Прат заснувала джазовий квінтет Aâma. У його музиці поєднуються мотиви Центральної Африки та Близького Сходу, що додає її роботі ширшої звукової географії. Вона також пише музику для вистав, працюючи з гітарою, клавішами та вокалом. Серед таких проєктів — Radio Live Орелі Шарон і Амелі Боннен, The Black Intore Янніка Каманзі, а також музичні читання, створені спільно з Амандін Деє та Леа-Анаїс Машадо.
Чому «Radio Live» звучить саме зараз
«Radio Live» важко звести до одного визначення. Це і документальний перформанс, і жива радіоподія, і сценічна зустріч, і простір для історій, які зазвичай губляться між новинними заголовками та офіційними формулюваннями. Тут говорять не про абстрактну війну, не про статистику й не про узагальнений досвід покоління. Тут люди розповідають, як насильство входить у родину, роботу, тіло, мову, дружбу, мистецтво, активізм.
Саме тому цей проєкт важливий для київського показу. Він не обіцяє простих відповідей і не намагається примирити всіх із усім. Натомість дає можливість почути різні голоси поруч — у їхній складності, вразливості й силі. А інколи саме з такого слухання починається розмова, якої давно бракувало.
