концерт Золота лихоманка Київ 2026-03-15 18:00 Київський культурний кластер «Краків»
«Золота лихоманка» у Києві — німе кіно з живим джазом у культурному кластері «Краків»
Київський культурний кластер «Краків» запрошує на вечір, який легко уявити як подорож у часі. На екрані — німе кіно, яке й через сто років працює безвідмовно. У залі — жива музика, що народжується прямо під час показу. Легендарна комедія Чарлі Чапліна «Золота лихоманка» (The Gold Rush, 1925) прозвучить так, ніби її зняли вчора, — завдяки джазовим імпровізаціям, що рухаються разом із кадром.
«Золота лихоманка» — це не просто «класика для галочки». Це той рідкісний випадок, коли смієшся щиро, а потім раптом ловиш себе на клубку в горлі. Чаплін умів говорити про великі речі дуже просто: про голод і мрії, про самотність і надію, про бажання зачепитися за життя, навіть коли довкола холодно — в усіх сенсах. Саме тому фільм залишається зворушливим і сьогодні: він про людяність, яку неможливо «відмінити» модою чи часом.
Сюжет знайомить нас із Маленьким Волоцюгою, який вирушає на Аляску в часи золотої лихоманки. Він мріє про удачу, але дорогою отримує зовсім інше: небезпечні пригоди, виснажливий холод, голод, зустріч із коханням і суворі випробування Півночі. У стрічці є сцени, що давно стали частиною культурного коду — танець булочок, “вечеря” з черевиком, моменти, які одночасно кумедні й неймовірно винахідливі. Навіть якщо ви вже бачили їх у підбірках, у повному фільмі вони працюють сильніше — бо з’являються в потрібному контексті й точно влучають у настрій.
Особливість цього показу — музичний супровід. Фільм «оживить» Ілля Єресько, джазовий піаніст і майстер імпровізації. Його виконання — не фоновий акомпанемент і не «підкладка», а справжній діалог із зображенням. Піаніно реагує на кожний погляд, паузу, падіння або тиху ніжність у кадрі: десь підкреслює жарт, десь додає напруги, а інколи — навпаки, залишає простір для тиші, щоб емоція прозвучала сильніше.
У традиції німого кіно така людина називається тапером — музикантом, який супроводжує показ наживо. Але варто знати одну важливу річ: кожен виступ у цьому форматі унікальний. Імпровізація означає, що двох однакових вечорів не буває: сьогодні музика може бути більш грайливою, завтра — більш ліричною, залежно від залу, атмосфери й того, як «дихає» показ у конкретний момент. Саме через це на німе кіно з живим супроводом інколи ходять вдруге — не заради повтору, а заради іншого переживання.
Якщо вагаєтеся, чи “зайде” німе кіно, ось простий орієнтир: цей формат зазвичай подобається навіть тим, хто не фанат чорно-білих стрічок. Поєднання екранної історії та живої музики робить сприйняття дуже сучасним — ніби ви дивитеся кіно, яке прямо зараз створюється у вас на очах.
Дозвольте собі цей вечір кіно-джазової магії в «Кракові». Прийдіть посміятися, здивуватися, відчути теплу ностальгію і ту саму просту радість, коли мистецтво працює без зайвих слів. Тут Чаплін говорить жестами й поглядом, а джаз Іллі Єреська перекладає це на мову музики — живо, тонко і дуже по-людськи.
