спектакль Вистава-цикл «Коло» Київ 2026-01-18 18:30 Культурний центр Печерськ Палац
Вистава-цикл «Коло»
Київ, Культурний центр «Печерськ. Палац»
«Коло» — це не історія з чіткою зав’язкою і фіналом, а сценічна мандрівка цілим людським життям, вписаним у ритм природи. Народження, дорослішання, зрілість і тиха зима досвіду тут відчуваються як зміна пір року: весна з її першими відкриттями, літо — з силою та пристрастю, осінь — із підсумками й прийняттям, зима — зі спокоєм і внутрішньою тишею. Це вистава про те, як людина проходить свій шлях — не прямою лінією, а колом, що раз за разом повертає нас до головного.
Класичного сюжету тут немає — і це задум. «Коло» складається з музично-ритмічних композицій, які виростають із поезії автора, закоханого в природу та природність — у все живе, чесне й незамасковане. Тексти звучать не як «читання зі сцени», а як подих, як імпульс, що переходить у рух, паузу, світло, тембр голосу. Вистава працює через відчуття: тут важливо не стільки «зрозуміти головою», скільки впізнати себе на рівні емоції — у спогаді, в реакції, у раптовому теплі або легкому щемі.
«Коло» ставить прості, але дуже глибокі питання: що таке людське серце — як місце, де народжується любов і біль? Де закінчується характер і починається душа? Що в нас справжнє, коли знімаються ролі, звички й соціальні маски? У різних епізодах ці запитання звучать по-різному: інколи м’яко й лірично, інколи гостро — як нагадування, що час не зупиняється і кожна «пора» має свій сенс.
Це формат, який особливо добре заходить тим, хто любить камерні, атмосферні події, де після перегляду хочеться не поспішати, а трохи помовчати — і прислухатися до себе. «Коло» не нав’язує готових висновків, воно радше створює простір, у якому кожен глядач збирає власний зміст: хтось почує розмову про любов, хтось — про втрати, хтось — про надію і прості радості, які ми часто не помічаємо.
Режисерка, авторка концертної концепції та художнього рішення — Софія Салецька. Її постановка дбайливо зшиває поезію, ритм і сценічну форму так, щоб у підсумку народилася цілісна картина — не про «когось», а про кожного з нас.
